Наводимо найбільш актуальні питання та відповіді на них, які роз’яснено на семінарі.
Нещодавно почув про те, що участь у семінарі, навіть пов’язаного з господарською діяльність платника податків, не може вважатись службовим відрядженням. Може я чогось не зрозумів?
Мабуть Ви чули про положення листа Міністерства фінансів України від 29.04.2013р. №03-01/1084.
Дійсно, у зазначеному листі Міністерство фінансів України зробило висновок, що направлення працівника на навчання, зокрема, на семінар, не є службовим відрядженням.
При цьому Мінфін нагадав, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Одночасно у зазначеному листі вказано, що гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. №695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва».
Як у податковому обліку відображається сума поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника податку на прибуток, якщо термін дії договору закінчився, а суму такої допомоги не повернуто?
Якщо поворотна фінансова допомога отримана від особи, що є платником податку на загальних підставах, не була повернута після закінчення дії договору і термін дії договору не було подовжено, то після закінчення строку позовної давності (1095 днів) від дати закінчення договору сума неповерненої фінансової допомоги набуває статусу безповоротної та включається до доходу платника податку.
При цьому такий платник податку припиняє нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги на день закінчення дії договору.
Як у податковому обліку платника податку на прибуток, який має відокремлені підрозділи та застосовує консолідовану сплату податку, враховуються витрати на ремонт та поліпшення основних засобів у межах 10-% ліміту?
Підприємство має право включити до складу витрат витрати, пов’язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості груп всіх основних засобів підприємства на початок року, визначеної у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток підприємства.
З метою визначення податкових зобов’язань філії, основні фонди якої поліпшувалися, у складі витрат цієї філії повинні відображатися суми витрат на ремонт та поліпшення основних засобів у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості її основних засобів на початок року.
Чи включаються до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, орендні платежі за договором оренди земельної ділянки, сплачені після закінчення терміну дії договору оренди, якщо новий договір на стадії переоформлення?
Якщо підприємство продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди на тих самих умовах і здійснює процедуру оформлення нового договору оренди земельної ділянки, то до поновлення договору таке підприємство має сплачувати орендну плату за землю відповідно до умов попереднього договору. При цьому зазначені орендні платежі платник податку має право відносити до складу витрат при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток за умови використання земельних ділянок у господарській діяльності.
Який порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій підприємств, які мають мережу відокремлених філій?
Суб’єкт господарювання, який має мережу відокремлених філій, які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратори розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.
Чи поширюється вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів та витрат на операції з продажу (безоплатного надання) та придбання корпоративних прав?
Вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів та витрат поширюється на операції з пов’язаними особами, особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, з продажу (безоплатного надання) та придбання цінних паперів, у тому числі акцій, що посвідчують корпоративні права акціонерів товариств.
На операції з продажу (безоплатного надання) та придбання інших, ніж цінні папери, корпоративних прав вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів та витрат не поширюється.
Чи має право підприємство, яке здійснює операції з іноземною валютою та має мережу відокремлених філій, реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій?
Згідно з п.2.2 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за №234/8833, підприємства, які мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.
Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника податку, у разі коли перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації таким платником?
Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.
Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то уразі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.
Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з набранням обсягу оподатковуваних операцій більше 300 тис. грн., але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.
Як оподатковуються доходи платника єдиного податку третьої групи, що застосовує ставку єдиного податку 3%, та який подав заяву про анулювання свідоцтва платника ПДВ одночасно з заявою про застосування ставки єдиного податку 5%, якщо свідоцтво платника ПДВ анульоване до закінчення кварталу?
Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковий (звітний) періоду для платників єдиного податку третьої – шостої групи є календарний квартал. Отже, зміна ставки з 3% на 5% у такого платника єдиного податку на 3 групі відбудеться з нового податкового (звітного) періоду, тобто доходи платника єдиного податку на третьої групі, до кінця податкового (звітного) періоду будуть оподатковуються за ставкою 3%.
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?
Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються.
В який термін необхідно сплатити штраф та податкові зобов’язання, включені до уточнюючого розрахунку, що подається як додаток до податкової декларації з ПДВ звітного періоду?
Про це повідомив медіа-центр Міндоходів у Львівській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Тернопільщина: Екоподаток, ...
Наступна новина: Борчині Львівщини – ...
Твердопаливний котел: що потрібно знати?
Преимущества телескопических павильонов для круглогодичных бассейнов
Переваги лазерного коригування зору
Преимущества визы О1 в США