Скільки інтелектуалів у світі – cаме з цього питання розпочав зустріч Ігор Буркут. Статистика виявилася сумною: таких людей – тільки 10% від усього людства. У чернівецькому масштабі це близько 25 тисяч голів, котрі не мислять стереотипами.
Перед ніж розпочати бесіду з гостем, пан Буркут зізнався присутнім, що провів опитування серед своїх друзів з інших регіонів України: які асоціації викликає в них слово “Чернівці” (тобто які стереотипи, пов’язані зі столицею Буковини, закоренилися у свідомості українців). Єдине, що співпало в усіх – це музика (Софія Ротару, “Червона рута”…). Крім того, представники старшого покоління називали книгу. Річ у тім, що місто було відоме як потужний видавничий центр ще за часів Австро-Угорської імперії.
Чернівці успадкували інтелектуальність, притаманну її мешканцям сто років тому, тож ми можемо пишатися людьми, котрі мислять непровінційно. А започаткування авторської програми допоможе нам цих людей ближче пізнати і щось від них почерпнути.
Сказано на зустрічі було дуже багато, адже Валентин Ткач – людина з цікавим світоглядом. Він автор численних публікацій в “Українській правді” та “Дзеркалі тижня”, трьох книг: “Так говорив вуйко Дезьо”, “Імітація” й “Етюди скрипаля з борделю”. Найчастіше читачі впізнають його через персонажа його книг – вуйка Дезя, звичайного гуцула, в якому зібрана вся найсвітліша життєва філософія мудрості, правди і краси.
Передусім ішлося про найбільшу проблему нашої дійсності – руйнування бази понять. Через те, що парадигма нашого буття здеформована, саме буття також деформоване і наші судження сповнені неправильних висновків. А через це взаємини людини і світу, людини і держави переходять у стан постійної боротьби за виживання. Що гірше, наше життя наповнилося імітаціями. Щирість, піклування, любов починають замінюватися сурогатними підробками, життя змінюється грою в життя. Замість справжньої толерантності, тієї, котра повинна іти разом з любов’ю (“я розумію тебе, але маю своє бачення”), нам нав’язують іншу (“я погоджуюся з тобою”). Основні речі – добре слово і добра справа – забуваються, відходять на задній план. Зникає явище спільного дару (“ти мені колись зробив добро – тепер я тобі допоможу”), зникає життя без вигоди…
До книги “Імітація” автор додав перелік термінів – тлумачення щастя, успіху, свободи, культури, капіталізму, кризи, держави. Цей додаток допомагає читачам зрозуміти, чому філософ робить саме такі висновки.
Відповідаючи на запитання, Валентин Ткач розповів про нову книгу, котра вже готова до друку і в котрій він осмислює відповіді на сім головних запитань людського існування. Також автор пояснив, чому в жанровому означенні його книг присутнє слово “sms” (sms-проза, sms-нариси, sms-життя). Наше життя нагадує есемески – воно пошарпане, клаптикове. “Колись на Великдень ми мінялися крашанками, а тепер есемесками” – гірко жартує філософ. Крім того, ще одна причина – ходіння пішки, під час якого з’являються думки, ідеї, народжуються афоризми. Щоб їх записувати, автор використовує все, що може: записник, клаптики паперу, цигарки, і, звісно, мобільний телефон.
По завершенні зустрічі можна було придбати книги Валентина Ткача, що з’явилися на світ у видавничому домі “Букрек”, і, звичайно, отримати автограф. На прохання директора “Букреку” Дарини Туз-Максимець, книги було вручено всім присутнім журналістам. А ті читачі, котрі не змогли відвідати перший вечір авторської програми Ігоря Буркута “Інтелектуальне життя в Чернівцях продовжується”, зможуть переглянути твори Валентина Ткача в читальному залі бібліотеки.
Про це повідомили у Чернівецькій міській раді
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Маріупольські міліціонери ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?