На засіданні відбулися дебати між учасниками процесу. Першою виступила адвокат Дмитра Павліченка. Вона зачитала чималий список аргументів на користь підсудних. Зокрема, вона зазначила:
1) Немає доказів того, що вилучений у підсудних аркуш з адресою вбитого судді Зубкова дійсно належав їм. Адже цей "доказ" зберігався у звичайному файлі й його могли безперешкодно замінити.
2) Апеляційний і Голосіївський районний суди Києва проігнорували те, що жоден зі свідків, які бачили вбивць, не впізнали Сергія та Дмитра Павліченків.
3) Протоколи допиту однієї зі свідків, яка також не впізнала Павліченків, взагалі відсутні у матеріялах справи.
4) Автомобіль вбивць, за версією свідків, стояв ліворуч від будинку жертви, а свідки бачили, що вони побігли праворуч.
5) Одяг, у якому були вбивці, за версією слідства, відрізняється від того одягу, який бачили свідки.
6) ДНК підозрюваних, які начебто були знайдені на місці злочину, насправді були зняті з їхнього одягу, який туди могли підкинути після вбивства. Також мало ймовірно те, що вбивці могли випадково залишити свій одяг на місці подій.
7) На кросівках, вилучених у підозрюваних, було знайдено кров Зубкова. Водночас на підлозі автомобіля, у якому вони начебто їхали після вбивства, її слідів нема. Також крові вбитого немає на штанах, у яких Дмитро Павліченко начебто сидів на заляпаній кров`ю підлозі ліфту.
8) Відбитки з інвалідного візка було знято без присутности понятих і лише після того, як вже було заарештовано Павліченків.
9) Обидва судді проігнорували наведені захистом аргументи й не навели жодних спростувань.
Також адвокат зачитала багато инших очевидних доказів невинуватости підсудних.
Наступним виступив Дмитро Павліченко. Він сказав, що, називаючи його мотивом бажання помсти Зубкову за його вирок проти Павліченків, суд забуває, що убитий ухвалював численні рішення проти будівельних компаній із мільярдними капіталами. "У мене не було ніякої причини убивати Зубкова, адже від цього я не отримав ніякої матеріяльної користи й отримати не міг", – зазначив Дмитро. Також підсудний зазначив, що його квартиру після арешту обшукували більше години без понятих і свідків. За цей час їм було підкинуто «докази» їхньої вини і викрадено велику кількість матеріяльних цінностей. "Пожиттєве ув’язнення – це помста мені за вісімнадцятилітню боротьбу за свої права, своє життя й життя моєї родини", – підсумував він. Виступ Дмитра зал зустрів гучними оплесками.
Наступним виступив представник обвинувачення. Він заявив, що всі свідчення було дано добровільно, докази достовірні й вина Павліченків доведено.
Далі виступив адвокат Сергія Павліченка, який також навів факти численних порушень слідства та несправедливости вироку суду першої інстанції. Сам же Сергій від участи в дебатах відмовився.
Після цього слово надали адвокатові постраждалої сторони. Вона заявила, що під час досудового слідства було припущено численні недбалості і порушення, які ставлять під сумнів справедливість вироку суду.
Наступними слово взяли представники обвинувачення. Вони заявили, що усі свідки давали свідчення без примусу з боку прокуратури, а всі речові докази є достовірними. Також одна з прокурорів заявила, що всі акції на підтримку Павліченків – це «спроба тиску на свідків». За її словами, усі свідки, які підтвердили невинність підсудних, робили це... через страх розправи.
На завершення було надано останнє слово підсудним. Дмитро коротко повторив, що не є винуватим. Сергій від останнього слова відмовився. Після цього судді видалилися до кімнати для нарад. Після наради був оголошено вирок – покарання лишити без змін.
Підтримати підсудних до суду вийшли декілька сотень киян. Серед них також було багато членів Всеукраїнського об`єднання "Свобода". Під час акції неодноразово виступав голова член Політради партії Юрій Левченко. Учасники акції тримали плакати із написами: "Волю Павліченкам!" і "Судді, де ваша честь?". Активісти скандували: "Сьогодні – Павліченко, завтра –ти!", "Один – за всіх і всі – за одного!", "Слава Україні!" тощо. Також активісти вивісили плакат із зображенням середньовічної картини "Здирання шкіри з продажного судді" нідерландського живописця Герарда Давида, написаної 1498 року.
У залі суду під час засідання було багато людей у футболках "Свободу Павліченкам!", зокрема народні депутати України від "Свободи" Андрій Іллєнко та Едуард Леонов.
Довідка: Суддю Зубкова, який вів багато гучних справ щодо незаконних забудов та землевідведень в одному з центральних районів Києва, було жорстоко вбито біля власної квартири ввечері 21 березня 2011 року. Майже одразу міліція заявила про розкриття злочину та затримала Дмитра та Сергія Павліченків. Підставою стало те що Дмитро Павліченко неодноразово звертався зі скаргами на дії судді Зубкова, який ухвалив судове рішення про відчуження власности родини Павліченків – квартири та прибудови до неї в центрі Києва; рішення було ухвалено з порушеннями та за їхньої відсутности в суді. Незважаючи на те, що Дмитро захищав право власности своєї родини виключно правовим шляхом – судився, збирав прес-конференції, подавав скарги та звернення, чоловіка та його сина Сергія було звинувачено в убивстві судді нібито з мотивів помсти. Суд першої інстанції засудив Дмитра до довічного ув'язнення, а його сина Сергія – до 13-и років позбавлення волі.
Прес-служба Київської міської організації ВО «Свобода
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У хабарництві викрили ...
Наступна новина: ВО «Свобода» про чергове ...