Прокуратурою Волинської області активно впроваджується в дію інститут угод

Після набуття чинності нового Кримінального процесуального кодексу України, прокуратурою області активно почалась застосовуватись практика направлення до суду кримінальних проваджень з укладеними угодами про примирення та визнання винуватості. Про впровадження нововведення в дію – розмова із заступником прокурора області, старшим радником юстиції Степаном Чігуром. - Степане Володимировичу, що являє собою така норма правового законодавства, як кримінальне провадження на підставі угод? - Кримінальне провадження на підставі угод є новелою у чинному Кримінальному процесуальному законі. Цей інститут має важливе значення, оскільки веде до скорочення строків розгляду справ, значно зменшує навантаження на роботу органів досудового розслідування, прокуратури та судів, економить грошові ресурси держави і головне – сприяє правосуддю, захищаючи права та законні інтереси людини. Укладення угоди при здійсненні досудового розслідування може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, а при судовому розгляді - до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угода у плані кримінального провадження є взаємовигідною, спрощеною, добровільно укладеною процедурою. За своїм характером – це компроміс між сторонами, що беруть участь у кримінальному процесі. - Скільки видів угод передбачено кримінальним процесуальним законом? - Кримінальним процесуальним кодексом України, передбачено два види угод – про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. - Чи у всіх кримінальних правопорушеннях можливо укласти якусь із угод? - Безумовно, що ні. В першому випадку угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; в другому – у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. - А у яких кримінальних правопорушеннях найчастіше укладаються угоди? - Що стосується угод про примирення, то основна категорія кримінальних правопорушень де укладаються такі угоди, це злочини проти здоров’я особи та проти власності, зокрема, передбачені ст.ст. 125, 122, 185, 190 КК України. Угоди про визнання винуватості в більшості випадків укладаються у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та незаконним поводженням зі зброєю. - Скажіть, а як же визначається покарання при укладенні угод? - Покарання, яке узгоджується сторонами в угоді, повинно відповідати межам, передбаченим у санкції статті Особливої частини КК України, за наявності підстав, сторони можуть погодити покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням. Обов'язковою умовою погодження покарання є відсутність заперечень сторін угоди щодо виду і розміру покарання. Однак, якщо при укладенні угоди про визнання винуватості однією зі сторін є прокурор, який при визначенні виду та розміру покарання в силу професійної діяльності володіє знаннями щодо відповідності покарання вимогам матеріального права, то при визначенні покарання потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) часто трапляється, що останніми визначається покарання, яке суперечить вимогами кримінального закону і що саме цікаве, прокурор не може жодним чином вплинути на його зміну чи оскаржити призначене покарання судом в апеляційному чи касаційному порядку. - Яка на сьогоднішній день кількість укладених угод про примирення та визнання винуватості у кримінальних провадженнях, яке їх співвідношення? - З часу вступу в дію нового Кримінального процесуального кодексу України, прокурорами до судів області направлено понад 250 угод про примирення та визнання винуватості, досудове розслідування у яких проводилось слідчими органів внутрішніх справ, що становить 17 % від загальної кількості кримінальних проваджень, які направлені до суду. Слід зазначити, що кількість угод про визнання винуватості є у двічі меншою, ніж угод про примирення. Це пояснюється тим, що укладення угоди про визнання винуватості не допускається у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, а також неможливістю у кожному разі підозрюваного чи обвинуваченого, який бажає укласти таку угоду, забезпечити суспільний інтерес в запобіганні, виявлені чи припинені більшої кількості або більш тяжких кримінальних правопорушень. - Чи є, згідно вимог чинного КПК України, можливість примирення потерпілого з підозрюваним чи обвинуваченим без укладення угоди? - Так, це можливо у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення. У цих випадках потерпілий має право взагалі відмовитись від підтримання обвинувачення на будь-якій стадії процесу, що тягне за собою закриття кримінального провадження. - А які наслідки невиконання умов угод про примирення та визнання винуватості? - У разі невиконання угоди, незалежно від її виду, потерпілий або прокурор мають право звернутися до суду, який попередньо затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. У разі доведення ними факту невиконання умов угоди, суд скасовує вирок, після чого провадження слухається в суді у загальному порядку або матеріали направляються для проведення досудового розслідування, в залежності від того на якій стадії укладалась угода. - Чи можливо оскаржити вирок суду затверджений на підставі угод? - Законодавець значно обмежив підстави для апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, яким затверджено угоду про примирення чи визнання винуватості, про що зазначив у ч.ч.3,4 ст. 394 КК України. Так, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку лише обвинуваченим, його захисником, законним представником. Підстави для цього чітко визначено: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України. У тому числі, коли обвинуваченому не роз'яснено наслідки укладення угоди. Потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України. Прокурор має право оскаржити вирок суду виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений лише обвинуваченим, його захисником, законним представником з наступних підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурор вправі оскаржити вирок з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

Прокуратурою Волинської області активно впроваджується в дію інститут угод

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів