Про те, як це сталося, розповідають очевидці та колеги.
Заступник начальника - начальник міліції громадської безпеки Красногвардійського районного відділу капітан міліції Степан Овчинніков говорить, що вбивство 21-річного міліціонера сталося в ніч з 7 на 8 березня.
- На дискотеці сталася сварка між молодими людьми. Ернест вивів їх, заспокоїв обидві сторони, і начебто все налагодилося. Проте незадоволений молодий чоловік, відчувши себе ображеним, повернувся хвилин через 40, але вже зі зброєю. На допиті вбивця сказав, що поки п'яний батько спав, він взяв у нього ключі від сейфа, вийняв звідти рушницю і повернувся помститися своїм кривдникам. Підійшовши до вхідних дверей, він зарядив два патрони і вистрілив. Перелякана молодь забігла всередину Будинку культури, щоб покликати дільничного. Ернест, прикриваючи собою молодих людей, був смертельно поранений. Злочинець хотів перезарядити рушницю, але місцеві жителі відняли зброю і відразу ж викликали слідчо-оперативну групу. Люди були в шоці. Ми боялися самосуду, - розповідає Степан Овчинніков. - Пізніше з'ясувалося, що бешкетник - місцевий житель, він мав судимість за вбивство свого вітчима. Коли його затримали, він поводив себе неадекватно, погрожував вбити інших міліціонерів.
Те, що трапилося 8 березня, вразило всіх.
- Коли ми дізналися подробиці події, здивувалися. Це героїчний подвиг молодої людини – далеко не всі готові пожертвувати своїм життям заради інших. Мені здається, що людина, яка вбила Ернеста, ні перед чим би не зупинилася. Тому ми завжди будемо пам'ятати Мустафаєва, - продовжує Степан Овчинніков.
Мама вбитого юнака – Назміє - досі не може говорити про сина без сліз.
- У мене було троє дітей, Ернест - старший. У 1990 році ми приїхали до Криму, син якраз повинен був піти в перший клас. Після закінчення школи Ернест навчався у Слов'янському авіаційно-технічному коледжі, але за фахом не працював: розподіл був далеко - у Київ та Рівне. Син вирішив знайти роботу в Криму. Він хотів бути міліціонером, але вийшло, що тільки рік пропрацював, - плаче мама. - Батьки завжди хочуть, щоб діти добре вчилися, я йому часто казала: «Ернест, старайся!», А він відповідав: «Анай (мама), не переживай, головне - бути людиною». А ще пам'ятаю, дивилися з ним телевізор. Я українську мову не дуже добре розумію, а у фільмі прозвучала така фраза: «Синку, я тобою пишаюсь». Я питаю, що таке «пишаюсь», а Ернест відповідає: «горжуся». Я йому кажу: «А я буду тобою пишатися?» А він: «Ще як будеш!» - Після цих слів сльози матері складно вгамувати.
Тато Ернеста - Хабібула - каже, що намагався виростити з сина справжнього чоловіка.
- Він займався греко-римською боротьбою, щоб вміти і за себе, і за інших постояти. Коли працював дільничним, до нього постійно приходили за допомогою. В Ернеста було багато друзів, зараз вони завжди нас провідують, мимо не проїжджають, - розповідає батько загиблого юнака. - Син завжди мріяв бути військовим і форму любив. Йому подобалася робота. Зазвичай, у кого що трапиться, відразу до нас, син день і ніч працював. Ми, звичайно, переживали. Поки він вночі не прийде - не спали, чекали на нього.
Після смерті Ернеста Мустафаєви взяли на виховання хлопчика з притулку.
- Йому вже 11 років. Хотілося хоч комусь допомогти. Балуємо його, без цього не можна, - усміхається Хабібула.
Стопами Ернеста пішла його молодша сестра Ельмаз, зараз вона інспектор слідчого відділення Красногвардійського РВ. Дівчина пишається своїм братом, любить свою роботу і каже, що іншого шляху для себе вона не хотіла.
Вчинок Ернеста Мустафаєва - приклад для молодих працівників міліції і викликає повагу не лише колег, а й жителів району. Посмертно Ернесту присвоєно звання лейтенанта міліції.
СЗГ ГУМВС України
в АР Крим
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Керівника одного із ...
Наступна новина: На Хмельниччині працівники ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві