Доброго дня, Романе Івановичу! Прошу роз’яснити. Я є власником земельної ділянки, які документи я повинен надати до податкової для отримання пільги щодо сплати земельного податку?
Перелік пільг щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому право на пільги щодо сплати земельного податку мають фізичні особи, які є платниками земельного податку згідно зі статті 269 цього Кодексу.
Фізична особа, яка належить до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, отримує таке право лише після оформлення права власності на земельну ділянку у законодавчо встановленому порядку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру.
Зокрема, згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку та постійного користування земельною ділянкою виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до статті 126 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до статті 19 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Разом з цим, для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа повинна подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення „Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, посвідчення „Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”, посвідчення „Учасник бойових дій”, посвідчення „Інваліда війни”, посвідчення „Учасник війни”, посвідчення „Члена сім’ї загиблого” тощо).
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Скажіть, будь ласка, скільки податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) необхідно подати нашому підприємству, якщо ми володіємо та користуємось ділянками в різних населених пунктах, які відносяться до одного територіального органу Головного управління Міндоходів, але коди органів місцевого самоврядування за КОАТУУ різні?
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 №1015, передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.
Тобто, якщо платник земельного податку має у власності або користуванні, у тому числі оренді, земельні ділянки на території різних сільських (селищних) рад, що належать до одного адміністративного району (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то такий платник має подати до відповідного контролюючого органу окремі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.
Наше підприємство – платник авансових внесків з податку на прибуток підприємств розпочало процедуру ліквідації. З якого періоду можна припинити сплату авансових внесків?
У разі, якщо підприємство, на яке поширюються норми пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, розпочало процедуру ліквідації, воно припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань у ліквідаційній декларації з податку на прибуток підприємств, що подається платником на відповідну дату звітного року.
Отже, якщо доходи платника податку на прибуток за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, за підсумками минулого року платник отримав прибуток та нарахував податкові зобов'язання, то незалежно від того, чи призупинив він діяльність чи ні, платник повинен щомісяця сплачувати авансовий внесок у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Чи застосовуються штрафні санкції, якщо податкове зобов’язання з податку на прибуток сплачено через 10 днів після подання уточнюючого розрахунку?
Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у тому числі уточненого, застосовуються штрафні санкції.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до територіального органу Міндоходів України у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Так, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. При затримці понад 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Отже, якщо платник податків подав уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємств, але несвоєчасно сплатив задекларовану у ньому суму податкового зобов’язання (затримка до 30 календарних днів), то до такого платника застосовується штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Скажіть, будь ласка, що це за новий екологічний податок за утилізацію автомобілів?
З 1 вересня 2013 року набирає чинності Закон України від 4 липня 2013 року №422-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм”.
Платниками екологічного податку за утилізацію транспортних засобів відповідно до статті 240 Податкового кодексу України є імпортери в Україну транспортних засобів або кузовів до них та виробники транспортних засобів в Україні для їх продажу на внутрішньому ринку України, а також покупці автомобілів у неплатників податку – дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій, соціальних транспортних засобів.
Екологічні ініціативи зрівнюють умови для українських і іноземних виробників, а це означає, що закони будуть працювати на користь економіки країни, що в майбутньому дозволить реалізувати європейську практику утилізації - коли споживачі зможуть отримувати компенсацію за здачу своєї старої машини в металобрухт.
Скажіть, будь ласка, куди необхідно подавати в серпні звіт про суми нарахованого єдиного внеску: до Пенсійного фонду чи у податкову?
Процедури адміністрування щодо прийняття й оброблення звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та обліку сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників у серпні здійснюватиме Пенсійний фонд України.
З огляду на це у серпні поточного року звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування потрібно, як і раніше, надсилати до Пенсійного фонду, не пізніше 20 серпня.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Прибули у відрядження - ...
Наступна новина: Здійснення митного контролю ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)