Народився Григорій Шутко в селі Нанково Хустського району. Батько Григорія в пошуках хліба двічі виїжджав за океан на заробітки, але в далекій Америці нічого, крім важкої хвороби, не знайшов, повернувся додому і помер. То були важкі роки. Усім довелося зазнати чимало біди і горя, аж поки Червона Армія не вивільнила край від окупантів. У визволених селах Хустщини зразу почали створюватися народні комітети і перший орган правопорядку - міліція. І вже 1 грудня 1944 року Григорій Шутко урочисто промовляв слова присяги: «Я, народний міліціонер, присягаю своєму народу, нашій Закарпатській Україні і народній владі чесно і добросовісно виконувати свої службові обов’язки, захищати народне добро і своїх земляків від усяких ворогів...»
Не раз дивився смерті в очі Шутко, на його рахунку десятки затриманих злочинців, озброєних дезертирів. Було за що ворогам ненавидіти безстрашного міліціонера. І вони вирішили розправитися з ним. Було то 1 вересня 1947 року. Село Нанково відпочивало від важкої буденної праці. Серед ночі бандити напали й розгромили сільську раду. А потім оточили дім, де мешкав Шутко, закидали його гранатами, обстріляли з автоматів. У хаті в цей час була вся сім′я: Григорій з дружиною та четверо діточок. Поранених дітей Василька та Миколу батьки зачинили в коморі, а сам Григорій та його дружина Василина з автомата і карабіна почали відстрілюватися. Бандити втекли, та в той же день їх з допомогою прикордонників затримали.
У зв’язку з тим, що в Нанкові оперуповноваженому Шуткові постійно погрожували розправою, керівництво райвідділу запропонувало йому безпечнішу службу. Проте Григорій категорично відмовився. Мовляв, поки б′ється серце, він буде наводити порядок у рідному селі, щоб люди могли спокійно жити і працювати.
Невдовзі міліціонер Шутко вступив у поєдинок з двома грабіжниками, що грабували сільський магазин. Обеззброїв бандитів, пов′язав і – до сільської ради. А 15 квітня 1952 року неподалік від села Бороняво Хустського району в бою з бандитською зграєю безстрашний молодший лейтенант міліції Григорій Шутко загинув...
Поховали героя на цвинтарі в Хусті, де встановлено надмогильний пам’ятник. Часто сюди приходять рідні та співробітники міліції, несуть квіти, запалені свічки пам′яті. А обійся Шутків у с.Бороняво перетворили на музей. Діти покійного Григорія, як дорогу пам'ять про нього, оберігають батьків будинок, який потопає у вишнево-яблуневому саду. А біля будинку - колодязь із живою водою, який викопав батько. У будинку донині зберігаються речі та побут, в якому жила сім′я Шутків.
- У міліції немає безіменних героїв. Ми їх добре знаємо й пам’ятаємо, як от Григорія Шутка, - каже начальник хустської міліції Василь Турдай.
В пам′ять про хороброго міліціонера Г.Шутка вихователь Хустської школи-інтернату для дітей з вадами слуху Марія Варга написала вірш.
ПОДВИГ МІЛІЦІОНЕРА
Дзвінкими струмками били весняні ключі,
Поле кликало в землю збіжжя садити,
А молодий міліціонер виходив вночі
Захищати село від бандитів.
Він на вірність народу присягу давав –
Своїх земляків, їх добро боронити
Всіх крадіїв, злочинців, катів
Ловив і здавав до в’язниці.
Безпечної служби не просив від людей,
Із злом він вступав в поєдинок
За спокій батьків, за безпеку дітей,
За мир і спокій своєї дружини.
Та зло проросло будяком у душі –
Бандити образ не простили - ,
Край села, по-злодійськи, вночі
Міліціонера жорстоко убили.
Місяць і зорі похмуро світили,
Натруджено, стомлено селяни спали,
Тоді четверо міліціонерових дітей
За одну ніч сиротами стали.
Пройшли вже роки, та стоїть, як музей,
Григорія Шутки в Бороняві хата,
Як пам’ять незгасна всіх добрих людей
Про подвиг рядового міліцейського солдата.
Грудень 2008 р.
Агнеса Куртяк
Хустський МВ УМВС
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львівській області ...
Наступна новина: Футболіст "Нимме Калью" ...
Чому Instagram такий важливий для просування бізнесу?
Что такое гейнеры и зачем они нужны?
Штучний інтелект у SMM у 2025 році
Критерії вибору склянок: на що звернути увагу