Щороку 22 серпня родичі та колеги загиблих співробітників ОВС вшановують пам'ять тих, кого вже не має серед живих, хто віддав своє життя у боротьбі зі злочинністю. Покладання квітів, поминальний обід та навіть флеш-моб пам’яті пройшли цього року у День скорботи. Матері, дружини та діти, а також колеги загиблих співробітників зібралися разом, щоб вшанувати вічну пам’ять загиблих працівників органів внутрішніх справ.
Історія 16-річної давнини наводить жах на тих, хто її чує і .
1 травня 1997 року в одному з барів міста Одеси бандити влаштували кроваву бійню, в ході якої загинули два співробітника Держохорони Володимир Санько та Сергій Довженко. Окрім них того вечора додому не повернулися ще дві цивільні особи: молода дівчина та хлопець. З чисельними тяжкими пораненнями у лікарні міста були доставлені 19 громадян, яким не пощастило того дня завітати до бару «Суворівський».
Перебуваючи у відпустці, міліціонери охорони відпочивали у закладі, як і всі інші відвідувачі. Коли у бар несподівано увірвались четверо бандитів, в руках яких були автомат, пістолет та гранати, саме міліціонери охорони відреагували першими. Побачивши невідомого з автоматом, який відкрив вогонь по відпочивальникам Володимир Санько аби уникнути тяжких наслідків своїм тілом закрив безкінечний вогонь. Автоматна черга стала для нього смертельною. Майже так само вчинив і його товариш Сергій Довженко, закривши своїм тілом відпочивальників за сусіднім столиком. Чисельні поранення з контрольним вистрілом в голову не вбили міліціонера. Цілий рік він пролежав у лікарні, проте проведені операції не принесли бажаного результату. Через 14 місяців після трагедії Сергій Довженко помер в лікарні.
Пройшло стільки років від дня трагедії, а сльози на очах їх матерів не всихають. Щодня вони згадують своїх синів, які так і не повернулися додому.
Провідати родичів загиблих держохоронців напередодні для скорботи прийшли робітники кадрового забезпечення ДСО та журналісти Державного телебачення Одещини.
Володимиру Санько було 29 років, в органах внутрішніх справ працював трохи більше чотирьох років, але за цей час встиг зарекомендувати себе не тільки як порядна людина, хороший друг, але й як справжній міліціонер.
«З дитинства мій синочок був порядний, мріяв стати актором, навіть ходив у театральну студію, - розповідає мати загиблого Тамара Санько, - але з театром не склалось. Тоді він вирішив стати міліціонером, адже він був фізично дуже розвинений. Зріст 1,90 м, любив грати у баскетбол з друзями, на роботу любив ходити, дочку обожнював».
У день трагедії 5-річна донечка Володимира залишилась без батька. вона вже й сама мати, той день пригадує як страшний сон. Говорить, що дня не проходить, щоб не пригадати татка.
«Страшна трагедія сталась, стільки років пройшло, а біль від втрати не проходить і ніколи не пройде, часто спілкуюсь з мамою Сергія Довженко – ми сестри по нещастю, - говорить Тамара Санько,- наші хлопчики вчинили правильно, вони так чи інакше захистили хоча б декількох. Це був їх обов’язок…»
Сергію Довженко на день трагедії було 32 роки, в міліцію прийшов за покликом долі, розповідає Валентина - мати загиблого.
«Всі для нього були хороші. Він всіх жалів та прагнув захистити, ні в кому не бачив поганого, - зі сльозами на очах розповідає мати загиблого, - все життя хотів, щоб нарешті настали часи миру. 90-ті були тяжкі часи для всіх, а особливо для правоохоронців. Тому Сергій і пішов боротися зі злочинністю».
Той настрій, ту скорботу, яка в очах матерів загиблих, не можна описати словами, не можливо висловити жаль від втрати близьких, скільки б років не минуло.
Вічна пам'ять всім загиблим героям ОВС, хто присвятив своє життя боротьбі зі злочинністю та захисту громадян.
УДСО при ГУМВС України в Одеській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Дніпропетровській області ...
Наступна новина: У Тернополі міліція ...