На Тернопіллі що чекає на дітей у школі?

На Тернопіллі що чекає на дітей у школі?

09.09.13 08:05 0 909
Новий навчальний рік, що розпочався першого вересня, в Тернополі оголошено Роком здоров'я школяра. Шкода, що тільки в Тернополі, а не по всій Україні. Адже в школі наші діти не лише отримують знання, а й "цілий букет" недуг. Так, згідно зі статистикою, в Україні практично здоровими закінчують школу тільки 5–7% учнів. За даними Національної академії медичних наук України, захворюваність дітей шкільного віку за останні кілька років зросла майже на 27%. Якщо в першому класі нараховується більше ніж 30% учнів, які мають хронічні захворювання, то до п'ятого класу їхня кількість зростає до 50%, дев'ятого – 64%, одинадцятого – 70%. Загалом, тільки у 7% українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

За роки навчання дітей у школі у 2,3 рази збільшується частота порушень гостроти зору, в 1,5 – постави. У 3 рази частіше діагностується захворювання серцево-судинної системи, в 2,6 – ендокринної, 1,4 – органів травлення. Невтішні цифри, правда?

Торік управління материнства і дитинства Міністерства охорони здоров'я України зробило аналіз шкільних недуг учнів. Результати лякають. Перше місце за частотою захворювань належить органам травлення, друге – органам дихання, третє – хворобам ока, четверте й п'яте припадають на захворювання опорно-рухового апарату й ендокринної системи. (На Тернопільщині перше місце належить недугам органів травлення, друге – системи кровообігу, третє – нервової системи та органів чуття). Якщо врахувати, що за дослідженнями Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України вже нині лише 7–10% немовлят народжуються здоровими, а близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та молоді роки, то стан здоров'я української нації на межі катастрофи. Зрештою, про це свідчить і показник очікуваної тривалості життя. Якщо, до прикладу, в Швеції, Ісландії, Швейцарії він становить понад 80 років, то в Україні – лише 67.

Основними причинами виникнення шкільних недуг фахівці найперше вважають катастрофічне зниження фізичних навантажень і рухової активності дітей (наприклад, при рекомендованій нормі 10 тисяч кроків на добу, деякі учні роблять тільки 500, а то й менше). Замість займатися спортом чи фізичною працею школярі просиджують за комп'ютером: Інтернет, соціальні мережі, перегляд фільмів, ігри… Як наслідок, псується зір, виникають проблеми з ендокринною, імунною, репродуктивною системами, з'являється зайва вага, віртуальний світ поволі витісняє живе спілкування. Фахівці лякають: у тих, хто проводить сидячи більше 6-ти годин на день, імовірність смерті протягом 15 років на 40 відсотків більша, ніж у тих, хто сидить менше 3-х годин. Коли зважити на те, що робочий день сучасних учнів з урахуванням часу для виконання домашніх завдань у середньому триває 10–12 годин, то є над чим задуматися. Невідповідність шкільних програм віковим і функціональним особливостям дітей, надмірна інтенсифікація (прискорений темп і збільшений обсяг навантаження) навчального процесу врешті призводять до формування синдрому хронічної втоми, нервового виснаження, стресів. На спорт та інші захоплення через навчання просто не вистачає часу. Та й у багатьох школах, особливо сільських, просто не створено умов для нормального фізичного виховання та занять спортом: нема спортивних залів, роздягалень, танцювальних і хореографічних гуртків, застарілий спортивний інвентар.

Незадовільний стан здоров'я школярів зумовлений також нераціональним харчуванням. Чиновники від МОЗ наполягають: у раціоні повинні бути найрізноманітніші вітаміни. Та за що їх купити, якщо зарплати – кіт наплакав? За даними парламентських слухань "Молодь за здоровий спосіб життя", ще у 2011 році в 27% українського населення просто не вистачало грошей на здорове харчування. Що вже казати про оздоровлення. Деякі маленькі українці поки що тільки мріють побачити море…

Важливе місце у зростанні рівня захворюваності школярів посідають шкідливі звички. За даними дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, понад 60% підлітків мають досвід паління, 90% – пробували алкоголь та 25% вживали наркотики. Мода на здоровий спосіб життя, правда, поволі повертається в Україну. Та, на жаль, поки що більшість підлітків, молодих людей легковажать своїм здоров'ям. Тому ми, батьки та педагоги повинні докласти максимум зусиль, аби поінформувати дітей про наслідки, застерегти, вберегти. Адже серед основних складових формування здоров'я дитини 50% займає саме її спосіб життя, по 20% – екологія та спадковість і тільки 10% – доступність і якість медичної допомоги.

Хтось колись сказав: "Здоров'я нації є показником цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства". Сучасний стан здоров'я українських школярів — це наслідок бездіяльності нинішньої влади, її безглуздих реформ та констатація її неспроможності забезпечити елементарні умови виховання, навчання, оздоровлення, відпочинку і медико-санітарного забезпечення дітей, підлітків, молоді. Виникає питання: чи потрібна країні така влада? Зрештою, чи є в наших дітей майбутнє, коли батьки й педагоги докладатимуть зусиль, але нічого не змінюватиметься ні в освітній, ні в медичній, ні в соціальній та економічній галузях?

Про це повідомили в прес-службі Тернопільської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: ITF Москва. Васильєва ...

КОМЕНТАРІ