Рівненщина: проведено «гарячу лінію»

Рівненщина: проведено «гарячу лінію»

12.09.13 11:17 0 914
Цього тижня в ДПІ у м. Рівному відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» із заступником начальника інспекції Груздєвою Іриною Сергіївною. Платники податків в телефонному режимі мали можливість отримати вичерпні відповіді на питання щодо розгляду звернень громадян та права на доступ до публічної інформації.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, що надійшли під час «гарячої лінії».

Як надіслати запит на публічну інформацію електронною поштою?

Використовуючи будь-яку поштову програму або поштовий сервіс надішліть лист на адресу електронної пошти dpi_rivne@ukrpost.ua, виклавши у ньому суть запиту.

У чому різниця між запитом і зверненням?

Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.

Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією .

Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним.

Внесення ж пропозицій чи зауважень, звернення із заявою, клопотанням чи скаргою є зверненням. Внаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

Як правильно оформити звернення, запит?

Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію має містити:

- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату.

Яким чином має надаватися відповідь на усний запит?

Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв’язку з обставинами непереборної сили.

Щодо інших випадків Закон не вимагає обов’язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).

Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках:

• відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні;

• нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту;

• нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту;

Про це повідомив медіа-центр Міндоходів у Рівненській області
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: Футбольний матч між ...

КОМЕНТАРІ