Подаючи кілька копійок, ми сподіваємось допомогти людині, а натомість інколи чуємо «Чому так мало» або «Дай ще пару копійок і щастя знайдеш і діти твої будуть здорові». Після таких реплік кожен із нас часто задумувався, а чи тій «нещасній» людині він подав. Ми віримо у вуличний театр, але чомусь вперто не помічаємо сусіда, який дійсно потребує тих кілька копійок, а попросити соромиться. Можливо, нам просто легше повірити в те, що ми бачимо, — в обшарпаний одяг, поклони, молитви на колінах…
найбільш поширений вид жебрацтва — це «мадонна» — жінка, яка випрошує милостиню з дитиною на руках. Вона збирає найбільшу касу. Якщо своєї дитини нема — не біда, бере «на прокат». Особливо ціняться діти з рахітом або якимись каліцтвами.
За ними йдуть «вояки» — удавані ветерани всіх можливих війн і так звані учасники подій у гарячих точках. Вони одягають військову форму, демонструють каліцтва, нібито отримані на війні.
«Біженці» ходять по помешканнях, збирають все, що дають. Речі потім продають або обмінюють на горілку та харчі.
«Протекціоністи» — люди, які приходять по «допомогу» до вас додому нібито за рекомендацією далеких родичів.
«Інтелігенти» — ввічливі прохачі, що вдають інтелігентних людей. Вони грамотно мотивують своє прохання, іноді підкріплюючи його псевдоофіційними листами.
«Хами» — вимагають гроші, погрожуючи вимастити вас брудом чи залишатись у вашій присутності доти, доки ви йдете вулицею. Це найбільш неприємний із суб`єктів жебрацької діяльності.
«Подорожні» — це ті, які начебто відстали від поїзда і тепер збирають гроші на квиток. На кінець дня їхній заробіток становить суму, якої вистачило б на дорогу до Магадана.
«Могильники» та «церквушники» — ті, хто просить на цвинтарях і біля храмів.
«Люди в яскравому вбранні», яких ми кожен день бачимо на вулицях міста, після робочого дня (жебрацтва та ворожіння по руці) повертаються до власних квартир з телевізорами, холодильниками, кондиціонерами і т.д. У деяких з них навіть є машини, дачі…
Серед усіх цих видів найбільш жалісними є жебрацтва з дітьми і кожен із нас бодай раз у житті все ж таки подав нужденній мамі. Жебрацтво в Україні не є забороненим, однак держава зобов'язана захистити права дитини. Ще кілька років тому жебракування не було забороненим, але на щастя правоохоронці можуть притягнути хоча б «батьків» до кримінальної відповідальності за ст. 150-1 Кримінального кодексу України (Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом), санкція якої передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.
Як зазначає начальник Хмельницького МВ УМВСУ в області Василь Птащук: «Якого б значення з боку юриспруденції не мали слова «втягнення» чи «використання» дітей у жебрацтво, правоохоронцям часто складно довести провину злочинців. Адже прохачі добре знають, що немовля нічого не зможе сказати, а старші вже настільки залякані та звиклі до милостині, що далеко не завжди погодяться свідчити проти рідного тата чи мами, або й взагалі скажуть, що вони сироти. Тому для тих, хто має співчутливе серце, раджу задуматись перед тим, як давати жебракам гроші. Цим ми провокуємо безпритульність. Мати і надалі використовуватиме дитину. Якщо справді хочете допомогти — зверніться до охоронців порядку чи у службу в справах дітей, це є їхнім прямим обов'язком. Бо буває, що з однією і тією ж дитиною зранку ходить одна, в обід — інша, а ввечері — третя. Ми повинні припинити жебрацькі одіссеї заповзятливих матусь, що роблять бізнес на власних дітях».
Правоохоронці міста звертаються до громадян з проханням повідомляти про безпритульних дітей та факти використання дітей в жебрацтві за телефоном «102». Дайте дитині шанс на щасливе майбутнє!
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Закарпатській області з ...
Наступна новина: Чернігівська область: ...
Як обрати ідеальний крем під очі?
Облачный майнинг стал проще: инновационный способ MAR Mining увеличить криптовалютное богатство
Визначні місця Львова: ТОП-5
Крем під очі: секрет молодості вашого погляду
Как следить за насосом для полива?