Онука через 70 років довідалася про те, де воював її дід-чекіст

Онука через 70 років довідалася про те, де воював її дід-чекіст

26.09.13 13:15 0 790
Командир 7-го батальйону зведеного загону НКВС Олексій Антипов разом зі своїми товаришами брав участь у жорстоких боях з німецькими частинами на підступах до Києва. Завдяки зусиллям пошуковців та за підтримки правоохоронних органів його онука Олена Гричановська разом зі своїм сином Олексієм змогли побувати на тому місці, де в далекому 1941-му воював їхній дід.

Для оборони Києва у серпні 1941 року за наказом Народного Комісара внутрішніх справ СРСР був створений бойовий резерв – полк НКВС з 7 батальйонів. Туди увійшли прикордонники, працівники апарату та підрозділів держбезпеки і органів внутрішніх справ, активи заводів та фабрик.

Зведений полк НКВС під командуванням підполковника Косарєва залишив Київ на світанку 19 серпня 1941 року. Перед бійцями полку було поставлено завдання: ліквідація ворога у випадку прориву лінії оборони частин Червоної Армії на підступах до Києва та в самому місті.

Бійці полку НКВС разом з частинами Червоної Армії вели жорстокі бої з фашистами. Обстановка складалася так, що часу на навчання бойовому мистецтву не було, тож частини Червоної Армії несли великі втрати.

Для того, аби вибити німців, які стояли на шляху відступу частин Червоної Армії, 20 вересня бійці полку вступили в нерівний бій біля села Харківці Переяслав-Хмельницького району Київської області. Сили противника мали велику чисельну перевагу, тому бійці полку потрапили в оточення. Багато їх було вбито та поранено.

Ближче до ночі бійці-чекісти сховались у скирти соломи, щоб перепочити. Знайшовся зрадник, який повідомив фашистам про цю схованку, і скирти запалали. Щоб не потрапити в полон, усі бійці згоріли заживо.

Командирові 7-го батальйону зведеного загону НКВС Олексію Антипову вдалося вижити. Подальший його бойовий шлях проходив партизанськими стежками, а після війни фронтовик повернувся до служби в міліції. У 1947 році він звільнився з органів внутрішніх справ з посади заступника начальника міліції Ізмаїльської області.

У 1990 році на честь 45-ї річниці Перемоги спільними зусиллями Київського обласного управління Служби Безпеки, Міністерства внутрішніх справ, місцевого колгоспу, сільської ради та місцевих жителів на місці загибелі полку було споруджено пам’ятний знак.

Пошуковцям вдалося знайти архівні записи іменного складу цього полку, однак вони виявилися неповними. Завдяки титанічній пошуковій роботі працівників СБУ та МВС стали відомими імена тих, хто загинув у 1941 році біля с. Харківці. Із 226 невідомих імен загиблих воїнів-чекістів на сьогоднішній день відомими стали 182. Ці імена викарбувані на стелі біля братської могили у Харківцях.

У середині вересня цього року Державним архівом МВС було розсекречено наказ Народного Комісара внутрішніх справ СРСР від 12.09.1941 «Про створення бойового резерву для оборони міста Києва».

Пошуковцям вдалося встановити, що командиром 7-го батальйону зведеного загону НКВС був саме Антипов Олексій Семенович, колишній заступник начальника УМВС Ізмаїльської області.

Представники Департаменту кадрового забезпечення МВС України розшукали його онучку, киянку Олену Гричановську та правнука Олексія.

Завдяки правоохоронцям вони змогли довідатися про героїчний бойовий шлях діда, а також взяти участь у вшануванні пам’яті його загиблих товаришів. Разом з ними почесті загиблим бійцям віддали працівники та ветерани МВС, СБУ, родичі загиблих чекістів, місцеві жителі.

УЗГ МВС України
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ