Поряд з фінансовим зиском досягається і цілком зрозумілий контроль над напрямками, на яких базується організація внутрішніх зв'язків, передачі даних, продукції, товарів, послуг та інформації в Українській державі. Система інформаційної та соціальної комунікації в українському суспільстві утворюється на основі взаємодії мережі пошти, транспортної мережі, зв'язку, засобів масової інформації, Інтернету. Для олігархів "Укртелеком", "Укрпошта" і Укрзалізниця не просто інструменти для диктування ціни на відповідних ринках, а й можливість контролю громадян, системного впливу на їхні погляди та вподобання, а іноді – просто шантажу. "Укртелеком" – монополіст місцевого телефонного зв'язку, що також надає послуги мобільного й інтернет-зв'язку, – з вересня уже майже належить ахметівській "Систем кепітал менеджмент".
На черзі, схоже, доведення до банкрутства і "прийнятної" вартості двох інших стратегічних галузей. Сценарій подальшого розвитку подій давно розроблений та успішно діє: акціонування, приватизація, відчуження за зручними цінами (приклад – розрив енергоринку і розпродаж обленерго).
Якщо в європейських країнах реформи означають позитивні зміни, то в Україні здебільшого навпаки. Реформи – курс на занепад і банкрутство… Влада уже майже під корінь "зареформувала" освіту, медицину та решту галузей. Пошту потрохи "підреформовувала" ще з 90-х, коли розділила її з електрозв'язком. Реструктуризація, оптимізація, укрупнення, реорганізація, скорочення штату… У 2012-му до керма "Укрпошти" стала Оксана Плотнікова. За даними голови правління ВГО "Український журналістський фонд" Людмили Ольховської, реформування галузі вона почала з роздування чисельності центрального апарату. Якщо ще 5 років тому там працювало усього 220 осіб, то зараз стало майже 500. У першого керівника нині 6 заступників. І це при тому, що Україною крокує так звана "оптимізація" мережі. Згідно з офіційними даними у 2012 році було закрито 363 стаціонарних сільських відділення поштового зв'язку (на Тернопільщині – 4) та впроваджено 59 пересувних ВПЗ (у 2013-му планується організувати ще 30 пересувних ВПЗ, на Тернопільщині – 6). Як наслідок, у 2012-му скорочено 1 відсоток працівників (це майже тисяча осіб), а в 2013-му планується "оптимізація загальної чисельності штату" на 5,6% (за офіційними даними, станом на 1 січня 2013 року середньооблікова чисельність штатних працівників в "Укрпошті" становила 94660 осіб, то 5,6% – це понад 5300 осіб). На Тернопільщині, за інформацією Обласного центру зайнятості, у 2012-му було вивільнено 26 працівників ТД УДППЗ "Укрпошта", проте вже в 2013-му тільки ЦПЗ №6, що в Чорткові, подало інформацію "про заплановане масове вивільнення 121 працівника". Загалом же, як інформує "Укрпошта", по Тернопільській дирекції передбачена "оптимізація" штату на 5,1% (це майже 130 людей). Скорочення "керівництво пошти" часто подає як "зростання заробітної плати тим, хто старається…". На практиці це так: скоротити двох листонош, які працювали, до прикладу, на 0,25 ставки та віддати село чи частину села, які вони обслуговували, третьому листоноші, який тепер матиме цілу ставку. І байдуже, що врешті "накручувати" їй доведеться на кілька кілометрів більше, і замість офіційно встановлених 3 робочих днів працювати всі 5, допоки все не рознесе… Поштова машина частенько приїжджає далеко за обід. А газета добра, коли "свіжа". Ото й доводиться бідоласі, вгинаючись під сумкою вагою понад 10 кілограмів (окрім преси, кореспонденції, носить крам на продаж, а часто й пенсію), тремтячи від страху, чимчикувати через ліс, стискаючи, коли пощастить, газовий балончик (термін придатності якого, інколи, давно закінчився)… Чи шпортатися темними вуличками, відганяючись костуром від собак. А приплентавшись до споживача, треба не тільки газету вручити, а й показники лічильників зняти, купу паперів заповнити, слівцем перекинутися… Легше, звісно, бодай на плечі, тим, кому перепав велосипед: перекинула через раму й пхаєш помаленьку двоколісного… І все це за мінімальну зарплату з невеликим хвостиком (а коли чверть чи більше половини ставки, то й за 400 гривень чи 900). Не солодше й начальникам сільських ВПЗ. Здебільшого за 4 години на день мають встигнути і пошту розібрати, і купу звітів та журналів заповнити, і людей обслужити, і часто – ще й обов'язки листоноші виконати, якщо останню "оптимізували". Але не жалкують. У селі нині роботи вдень з вогнем не знайдеш, тож покірно тягнуть свою лямку. Поштовики у "високих кабінетах" знай собі продовжують "реформувати". Воно й не дивно. Треба ж відробляти свої тисячі. За інформацією тієї ж таки Людмили Ольховської, ще 2010 року зарплата генерального директора УДППЗ "Укрпошта" становила майже 30 тис. гривень, а середня в головному офісі, за підсумками 2012-го, – майже 11 тис. гривень, додайте ще надбавки, премії…
У жовтні 2012-го Оксана Плотнікова репрезентувала "Стратегію розвитку підприємства до 2017 року". Згідно з нею в наступні 5 років "Укрпошта" має суттєво модернізувати інфраструктуру і впровадити низку інноваційних продуктів. Тільки в 2013-му, хвалилася директор, "у побудову мережі вкладемо 300 млн. гривень". "Реформувала" пані Плотнікова на широку ногу (та видається, що не для пошти, а кількох комерційних структур, які "присмокталися" до неї): придбала систему автоматизації процесів SAP, котра, за підрахунками фахівців, за три роки з'їсть 650 млн. гривень, не пошкодувала 13 млн. гривень на рік міжнародній консалтинговій компанії Ernst&Young, яку залучила для складання проекту реструктуризації роздрібної мережі "Укрпошти", 12,5 млн. гривень для придбання GPS-модулів для відомчого і дуже зношеного парку автомобілів (обслуговування цієї системи обходиться в більш, як 10 млн. гривень на рік), близько 4 млн. гривень витратила на рекламу й агітацію… А сільські ВПЗ як були ні з чим, так і залишилися. "Верхи" вчать їх: мусите економити. Вони й економлять: на електроенергії (електрообігрівач зайвий раз бояться ввімкнути), не просять на ремонт (підрихтовують ВПЗ за кровні та самотужки), самі собі й прибиральниці (миють і з перемінним успіхом воюють з вологістю й мишами), і пічники (газ, на жаль, не до всіх ВПЗ поки що дотягнули, тож палять у печах). "Верхам" же ніяк не вгодити. Вони нарікають на "збиткову діяльність підприємства" і тим часом зводять собі шикарні будинки, купують дорожезні авто. Сільським же поштовикам грізно наказують: вчіться заробляти самі на себе. Козиряють: "Укрпошта" нині надає споживачеві понад 50 видів послуг, і "спускають" щороку більший план до виконання. До прикладу, невеликий сільський ВПЗ мусить за місяць надати людям послуг на 17 тис. гривень. І листоноша крутиться, як вуж на пательні, іде з благальним поглядом до людей. Просить їх купити в неї сякий-такий крам. Ті жаліють. Купують, хоча в магазині він зазвичай дешевший. Та й із проданого до "плану" листоноші капає заледве 3%, а це котячі сльози. Вона рекомендує поповнити рахунок мобільного телефону, замовити квиток на будь-який вид транспорту… Але чи часто старенькі кудись дзвонять чи їдуть? Тоді радить придбати медикаменти, ховаючи очі, бо умови кабальні, агітує брати кредит у "Дельта банку" (і чому саме з ним співпрацює "Укрпошта"?)…
При цьому влада не допомагає рятувати пошту, а "топить" її. Скажімо, хоча б тим, що "забрала" "дитячі гроші", спільно з Пенсійним фондом усіляко заохочує пенсіонерів отримувати пенсію на карточку в найближчому відділенні банку... Видається, що заодно з нею і нове "керівництво" "Укрпошти" (з червня 2013 року замість "реформатора" Оксани Плотнікової, яка "перейшла" до Державної адміністрації залізничного транспорту України, "Укрпошту" очолює близький до президентської "сім'ї" Костянтин Кривенко – колишній керівник банків "Національний стандарт", "Європейський", донецького філіалу ПриватБанку та "Місто-банку", донедавна член Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку). Прикриваючись "добрими" намірами доточити листоношам зарплату, воно на 45 відсотків збільшує вартість доставки преси. Це у свою чергу тягне зростання вартості передплати. Для селян, які рахують кожну копійку, такий крок означає можливу відмову від улюбленої газети, а отже – спад передплати і невиконання "спущеного" ВПЗ "плану". А кому це вигідно? Хто зацікавлений у тому, щоб люди не читали незалежну періодику? Відповідь на поверхні.
Аналізуючи кроки влади і "поштовиків", мимоволі напрошується висновок: "Укрпошту" підштовхують до банкрутства, а там і до "прихватизації" рукою подати… Задуматися змушує і заява пана Кривенка про намір отримати банківську ліцензію. Мовляв, вона дозволить побудувати розгалужену мережу фінансової структури, дасть змогу надавати банківські послуги населенню. Ідея не нова. Про можливість створення "поштово-ощадного банку" йшлося ще в 2006 році, підкреслювали в "Дзеркалі тижня".
Банкіри навіть тоді трохи злякалися можливого конкурента, адже мережа в "Укрпошти" найрозгалуженіша, а довіра населення до поштовиків доволі висока… Експерти ж розділилися. Одні кивали на більшість європейських країн, які мають уже поштові банки. Інші – на гіркий досвід Казахстану: після розпаду СССР тамтешній Ощадбанк об'єднався з поштою, як наслідок – за кілька років Казахстан мав добротний банк, але втратив державну пошту. У 2007-му банкір Андрій Казьмін, який очолював "Пошту Росії", також намагався створити поштовий банк на базі "Связь-банк", але невдало. У 2009-му очолювана Володимиром Путіним наглядова рада держкорпорації "Внешэкономбанк" схвалила концепцію створення на базі "Связь-банка" і "Пошти Росії" федерального поштового банку. Але знову все затихло. І ось у квітні цього року Мінкомзв'язку Росії виступило з пропозицією про акціонування "Пошти Росії", заявило, що розглядає можливість її приватизації, а в липні озвучило намір отримати банківську ліцензію… Коли провести паралелі, то доля "Укрпошти" визначена... Особливо, якщо врахувати, що закон у нас, як дишло, і має здатність повертатися у потрібний "сім'ї" бік… Насторожують і недвозначні коментарі пана Кривенка щодо якості доставки передплатникам преси. "Стратегічний сценарій розвитку "Укрпошти" на ринку послуг передплати преси полягає у зміні бізнес-моделі з переходом до 2017 року 100% передплатників на прямі контакти з видавництвами та адресну доставку періодичних видань. Таким чином послуга перестане бути збитковою для національного оператора й дозволить вийти на рентабельність", – зазначив він в інтерв'ю "Україні молодій"). У "Поштовому віснику" опублікована стаття про те, що "у розвинених країнах пошта не бере участі в організації передплати на періодичні видання: це проблема виключно редакції чи видавця, які організовують кампанію самостійно чи звертаються до приватних передплатних агенцій".
Питань, як кажуть, багато. Чи "виживуть" друковані видання, адже якщо ціна доставки зросте, то створити газету буде дешевше, ніж розповсюдити? Чи повторить "Укрпошта" долю "Укртелекому" та обленерго? Коли так, то хто заволодіє одним з найважливіших стратегічних об'єктів країни? Чи потраплять мешканці сіл, які є найбільшими передплатниками друкованих видань, в "інформаційний вакуум"?.. Наскільки на "пожвавлення танку довкола "Укрпошти" впливають грядущі президентські вибори?
…Минуло майже сотню років з часу, коли більшовики завзято захоплювали пошту, телеграф, вокзали та мости. Тоді повсюдний грабіж пояснювався "революційною доцільністю". Чим пояснити такі кроки тепер?
Леонід Бицюра, член Національної спілки журналістів України, голова Комісії з питань законності Тернопільської обласної ради
Про це повідомили в прес-службі Тернопільської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Киргизстані взяли в ...
Наступна новина: У Волинській області хотів ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?