Як зазначає співавтор документа Олег Панькевич, Кенгірське повстання 1954 року, як і попередні повстання в Норильську та Воркуті 1953 р., завдало нищівного удару совєцькій тоталітарній системі. "Велику роль у цих подіях відіграли українські націоналісти, які становили третину в'язнів совєцьких концтаборів і були серед провідників повстань. Тоді, здавалося би в безнадійній ситуації, українці, а також політв'язні инших національностей – литовці, естонці, поляки – завдали настільки сильного удару по тоталітарній системі, що похитнули самі засади режиму. Беззбройні та фізично знесилені, вони стали прикладом сили духу, символом нескорености та волелюбности. На жаль, ці сторінки історії й досі мало популяризують в Україні, як і решту подій, що є яскравим прикладом протистояння режиму і перемоги над ним. Таке відзначення буде корисним для розуміння української історії иншими народами і сприятиме зміцненню добросусідських відносин", – зазначив Олег Панькевич.
Автори проєкту постанови пропонують створити оргкомітет із підготовки та проведення заходів зі щорічного відзначення подвигу героїв Кенгірського повстання, провести урочисті громадські збори та панахиди за полеглими героями, покладання квітів до пам'ятників і пам'ятних знаків, пов'язаних із цими подіями. Свободівці пропонують видати науково-популярні книги, присвячені Кенгірському повстанню та иншим повстанням у совєцких концтаборах, забезпечити б'юджетне фінансування на конкурсних засадах зйомок художнього та документального фільмів, доповнити навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів вивченням подвигу героїв повстань у совєцьких концтаборах.
Довідка: 16 травня 2014 року минає 60 років із часу Кенгірського повстання – найбільшого повстання у совєцьких концтаборах. Попри придушення Норильського та Воркутинського повстань 1953 р., в'язні Кенгіру продовжили боротьбу за права людини. Одними з організаторів та провідників повстання були члени ОУН та УПА. У повстанні брало участь близько 10-ти тисяч в'язнів. Воно тривало 42 дні. За той час його учасники відзначалися суворим дотримання порядку – не було жодного випадку грабунку, насильства, злодійства, міжконфесійних чи міжнаціональних конфліктів.
Совєцька влада не могла миритися з цим островом свободи і 25 червня 1954 року кинула в бій армію і танки. В'язні чинили опір, однак заздалегідь підготовлена зброя виявилася безсилою. Повстання було придушено. Загинуло близько 700 повстанців.
Ці невеликі та короткотривалі збої у совєцькій системі концентраційних таборів під час повстань 1953-1954 рр. дали поштовх до виходу із ладу всієї совєцької тоталітарної машини. Після подій у Кенгірі 1954 року влада розпочала реформи в ГУЛАГу, які завершилися його ліквідацією 1960 р. Побоюючись поширення невдоволення у суспільстві, совєцька верхівка на ХХ з'їзді КПРС 1956 р. засудила сталінський режим та взяла курс на лібералізацію системи.
Про це повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Хмельниччині ліквідовано ...
Наступна новина: ГУ Міндоходів у ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві