На Тернопіллі загроза без відповіді

На Тернопіллі загроза без відповіді

12.10.13 08:09 0 852
Пріоритет системи національної безпеки сучасної держави на — не тільки забезпечення територіальної недоторканності, суверенітету, а й створення умов для збереження та покращення здоров'я народу країни. Якщо геополітичні завдання, всілякі дипломатичні конфлікти можуть бути розв'язані за певної часової перспективи, то розв'язання демографічних проблем потребує довготривалої, системної праці всіх державних органів протягом десятиріч. Таким чином, саме якість здоров'я населення – основна характеристика ефективності роботи держави. Всі економічні, соціальні, технологічні реформування втрачають сенс, якщо не вирішено основного питання – збереження нації як такої.

Нині стан здоров'я населення України не просто незадовільний, а катастрофічний. Українці – народ, що пережив кілька голодоморів, колективізації, репресії, переселення та багатомільйонні військові жертви, тепер, на грані вимирання. Щорічно ми втрачаємо до 1% населення, і за прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2050 року за такої тенденції наше населення скоротиться на 20 млн. осіб, що є найгіршим показником на території Європи.

На фоні загального скорочення населення відбувається зменшення очікуваної тривалості життя українців. За останніх 50 років цей показник погіршився на 4%, зокрема за Незалежності для жінок – на 1,2%, для чоловіків – на 5,3. У цілому ми живемо на 10 років менше, аніж європейці. Але яке то життя?!

Особливе занепокоєння викликає стан психічного здоров'я українців. Нині близько 2,7 відсотка населення України перебувають під наглядом психіатрів. Понад мільйон громадян! За структурою захворювань 70% – граничні, непсихотичні розлади, 18% — шизофренія, тяжкі депресії, 12% – розумова відсталість. І це тільки офіційні дані! На думку ж медиків, кожен третій у країні потребує психіатричної допомоги протягом життя. Специфіка таких хвороб, суспільні стереотипи призводять до того, що на ранніх стадіях захворювання за допомогою звертаються одиниці, а з важкими формами хвороби — тільки 20%. Переважна більшість виявляється на етапі нездатності адаптації в соціумі.

Між тим соціальні, економічні збитки від психічних захворювань населення в масштабах країни просто безнадійні. Лише непрямі економічні втрати в 5-6 разів перевищують прямі втрати на лікування психічних розладів. При подальшому медичному "реформуванні" такий стан речей перетворюється на вирок для народу.

Звичайно, ці дані не є секретом ні для Президента, ні для уряду, ні для парламенту. Але чи робить хтось належні висновки? Чи реально сприймається загроза національній безпеці через непоправні втрати працездатного населення, вимирання його найпродуктивнішої частини? Відповідь, насправді – очевидна і відображена відсотком бюджетної уваги держави до медицини.

Практика розвинутих країн – фінансування галузі охорони здоров'я в розмірі 7-9% валового внутрішнього продукту. В Україні цей показник – вдвічі менший, а в перерахунку на кількість населення – в 25(!) разів менший, ніж в Австрії, втричі менший від Польщі і вдвічі менший навіть від Росії. З мізеру коштів на медицину – лише 4% на психіатричну допомогу (в п'ять разів менше від потреби).

До мінімально-оптимальних 7% ВВП на медицину наша держава планує дійти до 2023 року. Скільки доживе до того часу українців? Яке буде їхнє здоров'я? Як кажуть, коментарі зайві…

Звичайно, всі країни тією чи іншою мірою переживають кризу. Та елементарний прогноз і планування мали б підказати нашим урядникам, що саме за умов зміцнення здоров'я населення можливий ріст держави в цілому. Очевидно, що в їхніх головах плануються інші завдання.

Між тим, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я до 2020 року на психічні розлади припадатиме 15% років життя, втрачених через непрацездатність. Благополучні держави задовго готуються до цієї проблеми. Як зазначає Європейська декларація з охорони психічного здоров'я, "психічне здоров'я – одна з найважливіших складових людського, соціального і економічного капіталу нації і тому психічне здоров'я слід розглядати як невід'ємний та необхідний компонент соціальної політики в інших галузях". Ось за що повинна відповідати державна політика.

Старіння нації, поширення захворюваності, критична тривалість життя, незадовільна, зародкова суспільна увага до свого здоров'я, нездорове харчування, відсутність державного контролю за якістю продуктів, медикаментів, неефективність системи медицини – жорсткі аргументи, які вимагають радикальної зміни ставлення держави до своїх громадян. Не буде українців – не буде і держави! Час збігає…

Про це повідомили в прес-службі Тернопільської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Львів: «На початку ...
Наступна новина: В Ужгороді міліція знищила ...

КОМЕНТАРІ