...Таке вже там благодатне поле. І люди там теж «благодатні» з'являються. Наприклад, недавно випущений з СІЗО колишній директор Калинівського ринку Іван Ринжук. Або екс-мер Чернівців Микола Федорук, якого депутати міськради ще 2 роки тому відправили у відставку з формулюванням «зловживання службовим становищем». Нарешті головний зоряний уродженець області - Арсеній Яценюк - теж з Чернівців. І що цікаво, також має пряме відношення до Калинівського ринку.
Необхідно пояснити, що таке Калинівський ринок (або, як називають його місцеві жителі, - «Калинка») для Чернівців. По суті, це потужна структура всього обласного центру. Калинівський ринок за значимістю для міста можна порівняти, наприклад, з «Криворіжсталлю» для Кривого Рогу або Чорноморським флотом для Севастополя. «Калинка» - це п'ятий за величиною і товарообігом ринок в Україні і одночасно найбільший комунальний ринок в країні. Щоб легше було уявити його масштабність, назвемо тільки одну цифру - щодня на ньому працює близько 22 тис. підприємців, які приїжджають не тільки з самих Чернівців, а й з сусідніх Тернопільської та Івано-Франківської областей, розповідає Vsemisto.info.
А тепер про суть конфлікту. Відразу скажемо, він настільки багатогранний, що двома чорно-білими мазками (хто «сволота», а хто «постраждала сторона») позначити проблематику не вдасться. Для початку два слова про Ринжука. Він ще в 2011 році попався на хабарі в 250 тис. доларів, що само по собі вже підпадає під формулювання «в особливо великих розмірах». Однак треба розуміти, що для цієї людини 250 тисяч доларів значать приблизно стільки ж, скільки для середньостатистичного студента - ящик хорошого пива.
І в даному випадку питання навіть не в тому, що Ринжуку хтось підкинув таку суму грошей. Куди легше підкинути пістолет або наркотики. Але наскільки нам відомо, міліція досить довго «вела» екс-директора «Калинки», і до останнього було незрозуміло, буде гроші брати він сам або хтось із виконавців роками налагодженої схеми (Ринжук починаючи з «бандитських» 1990-х був беззмінним директором «Калинки»).
Пару слів про схему роботи Калинівського ринку. Головна, і вона ж базова мікроекономічна одиниця «Калинки» - це торговий контейнер. У Чернівцях добробут «еліти» міста або рядового підприємця обчислюється не просторістю особняка, кількістю автомобілів і навіть не величиною банківського рахунку. Головна розрахункова одиниця багатства в Чернівцях - це кількість контейнерів на Калинівському ринку. Один контейнер (залежно від асортименту товару, а також ряду інших підводних обставин) без напруги дає мінімум 10 тисяч гривень на місяць чистого доходу. Це самий мінімум. Якщо ж налагоджені контакти з адміністрацією ринку (яка, наприклад, "своїх" не щемить перевірками), налагоджена схема доставки товарів на митниці, налагоджені контакти з фіскальними службами, то «чистяк» сміливо можна множити у 2-3 рази. Це, повторюємо, дохід з одного контейнера. А тепер ближче до цікавого.
До майже стародавнього 1997 установка нового контейнера на «Калинці» проходила через аукціон. Адміністрація ринку визначала місце торгової точки і призначала торги. Хто більше з охочих дістати конкретний контейнер платив грошей, той і отримував «золоту курочку». Але пропрацюючий лише рік в якості директора Калинівського ринку молодий Іван Ринжук зрозумів, що куди вигідніше (для нього, звичайно) скасувати аукціони та встановлювати контейнери з волі адміністрації. Ну а «воля адміністрації» залежала вже від певного (не бюджетної) винагороди, яка починалося з п'яти тисяч доларів. У 1997 році за ці гроші можна було купити у Києві квартиру.
Згодом Ринжук і Ко придумали більш тонку схему. Контейнери стали оформлятися на підставних осіб, а потім вже продаватися за ринковою ціною. Починаючи з нульової, ринкова ціна самого поганенького (мається на увазі віддаленість від основних торгових потоків) починалася від 20 тис. дол. У жвавих точках ціна контейнера часто перевищувала 100 тис. доларів.
Для наочного прикладу, пропоную взяти будь-яку газету оголошень в Чернівцях. Беремо підряд останні оголошення:
1/2 контейнера 20т, Калинівський р-ок (клітка), 1 сектор, 3 ряд, 2 пов., 480000 грн.
1/4 контейнера, Калинівський р-ок, 3 сектор, 6 ряд, клітка, 80000 грн.
Розцінки, як бачимо, гігантські - від 10 тисяч доларів (1/4 контейнера) і навіть по півмільйона гривень. До слова, місячна оренда контейнера теж не з дешевих - в середньому 500-1000 доларів.
Тепер можна розуміти, що для Ринжука і тим, хто за ним стоїть (а про цих «друзів народу» трохи пізніше), 250 тисяч доларів - це так, кишенькові забави.
Покійний вже «батько всіх туркменів» Сапармурат Ніязов все поривався самостійно від «Газпрому» продавати газ до Європи. І побудувати відповідний газопровід через Каспій до Баку, а звідти вже до Європи (європейці, до слова, всіляко лобіювали цей проект) було на кілька порядків простіше і дешевше, ніж будівництво, наприклад, «Північного потоку». І після чергового «пориву до свободи», Міллер дуже дохідливо (майже на пальцях) пояснив Туркменії, що доходи з продажу газу з різних труб будуть надходити Ніязову на порядок менші, ніж при існуючій одній трубі. А тому туркмени стали будувати газопровід до Китаю, а не в Європу, зберігши тим самим монополію (а значить, і високі ціни) на газ.
Калинівський ринок до певного часу був все тією ж торговою монополією, в якій головну цінність представляла земля. І щоб продавати контейнери по 30-50 тис. дол за штуку (це в середньому), необхідно мати територіальну проблему з їх установкою.
Для необізнаних пояснюємо. Калинівський ринок знаходиться не в самих Чернівцях, а за містом. І, тим не менш, з трьох сторін він обмежений у своєму зростанні. З «фасаду» ринок перетинає шосе, за яким розміщено авторинок і приміщення, які торгують будматеріалами (тобто покупець там або «автомобільний», або «великогабаритний», і основний оборот робиться якраз через контейнери»). З іншого боку до ринку підпирають житлові квартали, які точно «Не посунеш», а з третього - річка Прут.
Втім, аж до 2004 року залишалося ще один (останній) напрямок для розширення «Калинки», поки на ньому (напрямку) вельми несподівано не з`явився інший (вже приватний) ринок-клон «Добробут», зведений ТОВ «Інвест-Альянсом», співвласником (а по суті, головним розпорядником) якого є відомий політик Арсеній Яценюк.
Для початку слід зрозуміти, що таке «чернівецька Ко». Ринжук, якого буквально минулого місяця випустили з СІЗО, був всього лише виконавцем. А загальний ланцюжок всієї «чернівецької Ко» наступний: Ринжук - Федорук - Яценюк. Перший - це виконавець і збирач податків. Другий (Федорук) - був головним наглядачем за порядком на рівні міста. Правильна робота ринку» включає в себе не тільки безпосереднє доїння підприємців, а й налагодження «дружніх стосунків» з податківцями та міліцією. Нарешті, третій (Арсеній Яценюк) - це дах республіканського рівня. Публічне особа, яка здатна красиво і на найвищому рівні усувати певні збої, але, у свою чергу, вимагає левову частку матеріальної винагороди.
Ще раз пропонуємо простежити за еволюцією трійці на прикладі низового виконавця Ринжука. Спочатку працювали «по-пацанськи», брали хабарі на установці контейнерів. Потім вирішили брати 100% і через підставні особи почали вже продавати контейнери. А в 2004 році народилася ідея і зовсім прибрати все, для чого і виникає приватний ринок «Добробут».
Отже, уявімо ситуацію. Ви - директор перевантаженого контейнерами ринку Пупкін, і ви ж продаєте за скажені гроші (адже вам це вигідно) підприємцям торгові точки. На запитання «а чи можна в таких умовах торгувати, раптом завтра пожежна перевірка?» Ви сміливо відповідаєте - «я директор ринку, і у мене все під контролем». І поки був Ринжук, все дійсно було під контролем.
Однак після арешту Ринжука на ринку почалася справжня чортівня. Повені, пожежі, повені, пожежі... Проблема з «переселенням» жахлива, але ж землі на «Калинці», щоб вирішити проблему, вже немає.
Зате вона є у пана Яценюка на його приватному сусідньому ринку «Добробут». Випереджаючи обурені вигуки, що стосуються права приватної власності, яке гарантовано Конституцією і законами України, від себе додамо, що ми навіть не прихильники поділу бізнесу і політики. Принаймні, в українських реаліях. Однак, якщо в політиці, будучи "поганою людиною", можна вибудовувати свою кар'єру на якихось абстрактних цінностях (найпопулярніша - «любити Україну»), то в бізнесі діють вельми чіткі правила. Якщо комусь (наприклад, підприємцям) паршиво на Калинівському ринку і там не вистачає землі, це ще не привід вирішувати свої проблеми за рахунок чиєїсь (наприклад, Арсенія Петровича) приватної власності.
Інша справа, що підприємцям стало паршиво якраз через цілеспрямовану (свідому) діяльність Арсенія Петровича і Ко, а от сам ринок «Добробут» утворився і став приватним, м'яко кажучи, нечесним шляхом.
Взагалі, сам процес появи ринку «Добробут» досить цікавий. Гігантська територія (12 га), на якій він зараз розміщується, колись належала автошколі ДТСААФ. Зрозуміло, що не всі 12 га, але по суті ніхто ніяких кордонів, де школа, а де «Калинка», не проводили - обидві контори комунальні. Але от сам процес утворення «Добробуту» розпочався неймовірно стрімко в 2004 році.
За клопотанням, директор ТОВ «Інвест Альянс» якась Л.С. Лещова (у Чернівцях нам повідомили, що це тітка Яценюка) просить дати в оренду 6,4 га землі по вулиці Калинівській (на той момент це адреса прилеглої до «Калинки» території автошколи). Зі зрозумілих причин клопотання було задоволено, і у автошколи землю відібрали. Але це тільки квіточки. Спочатку (за державним актом!) земля ТОВ «Інвест- Альянс» виділялася ВИКЛЮЧНО на будівництво навчально-виставкового торгового комплексу! Про це, наприклад, говорить виписка з рішення міськради від 7 грудня 2005 року.
Іншими словами, ні про який ринок «Добробут» спочатку взагалі мови не йшло!
Уявіть собі ситуацію. У Чернівцях існує величезний комунальний ринок, який дає левову частку надходжень до бюджету міста. Навіть при всіх зловживаннях, гроші до бюджету надходять солідні. І тут раптом депутатам пропонують буквально на суміжному з ринком місці поставити ще один такий ж «заклад»-клон. Тільки вже приватний. І гроші б надходили вже не до міського бюджету, а в кишеню Арсенія Яценюка. Таке навіть при слухняній міськраді навряд чи пройшло б, тому й знадобилося спочатку вибивати землю під будівництво неймовірного за смисловим навантаженням «навчально-виставкового торгового комплексу».
І далі у хлопців все пішло швидко і злагоджено. Клопотання, запити та заяви від ТОВ «Інвест-Альянс» йшли всі нахабніше, в стилі пушкінської бабки з «Казки про рибака і рибку». 21 грудня 2006 - ТОВ «Інвест-Альянс» (вже в особі нового голови, якогось О.М. Тонієвича) звертається до чернівецької регіональної філії земельного кадастру про видачу акту на право власності. Сьома сесія міськради приймає позитивне рішення. Через рік, 26 грудня 2007 року, ТОВ «Інвест-Альянс» звертається вже з запитом про техдокументації на земельну ділянку «Який перебуває у Нашій власності». Рішення міськради? Звичайно ж, позитивне.
Далі пішли запити на «благоустрій ринкової території», на встановлення автостоянки вже «на території ринку «Добробут» і т.д. І практично під кожним клопотанням та запитом «Інвест-Альянсу» схвальний підпис мера Федорука. Більше того, всі спірні питання зі споруджуваним у себе під носом конкурентом тодішній директор «Калинки» Ринжук вирішував на користь «Добробуту»!
Ось вам простий приклад. Люди (неважливо які і неважливо звідки) приїжджають на «Калинку». Але куди їх завозить автобус? Правильно, виключно на платну стоянку «Добробуту». В'їзд з однієї машини 10 гривень, і всі гроші до копійки йдуть не в бюджет міста, а ближче до особистого бюджету Арсенія Петровича.
До слова, у «Добробуту» є ще одна цікава особливість. З одного боку, він буквально навіть не впирається, а переростає в Калинівський ринок. Навіть місцеві торговці толком не завжди могли пояснити, де який ринок починається. У Євросоюзі кордони більш чітко позначені, ніж вододіл між Калиновським ринком і «Добробутом».
Ситуація з «приватною власністю» Арсенія Яценюка виглядає вкрай аморально. З одного боку, знаходиться кілька тисяч підприємців, які ризикують опинитися викинутими на вулицю. А з іншого боку - величезні пустирі «приватної власності» Арсенія Петровича, які ще кілька років тому були комунальною частиною міста, тобто тих же підприємців.
За матеріалами «Vsemisto.info»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Буковина: Подання звітності ...
Наступна новина: Суд у справі Руслана ...
Почему стоит купить бинокли Veber ED?
3D Ручки: Творчество без Границ
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)