Якими ж є ці перспективи? Судячи з усього, і після відкриття ринку землі орендні відносини не відійдуть у минуле. Це засвідчує той факт, що вони розвинені у багатьох інших країнах, де ринок землі працює давно й успішно. Наприклад, у Великій Британії на умовах оренди обробляється 40% усіх сільгоспугідь, у США – 50%, а в Німеччині – близько 70%.
В Україні в оренді перебуває понад 17 млн. гектарів. Майже половина з них, згідно з даними народного депутата, члена Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорія Смітюха, належить пенсіонерам. А це говорить про соціальну роль орендних відносин.
Кілька років тому Кабінет Міністрів підіграв селянам, в тому числі – пенсійного віку. Своєю постановою від 11 жовтня 2011 року він збільшив оціночну вартість землі. З 1 січня 2012 року 1 гектар в Україні сягає понад 20 тис. гривень.
Нормативна грошова оцінку має велике значення. Чим вона вища, тим більше грошей нараховується власникам землі у вигляді орендних платежів. Та це можливе лише в тому випадку, якщо землевласники підпишуть з орендаторами новий договір про оренду землі, в якому врахують всі новації згаданої урядової постанови.
Не заборгувала селянам і Верховна Рада: 2008 року вона підкоригувала закон «Про оренду земель». Тепер, відповідно до його нової редакції, влада рекомендує встановлювати мінімальний розмір орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Як показують результати згаданого дослідження Проекту USAID «АгроІнвест», рекомендований владою мінімальний розмір орендної плати не влаштовує більшість землевласників: 22% опитаних власників паїв назвали його несправедливо заниженим, а 44% - занадто малим.
Григорій Смітюх сказав, що серед народних депутатів є чимало бажаючих суттєво підвищити рівень орендної плати. Вони готові хоч сьогодні підняти його до 10% і навіть вище, та щоразу наштовхуються на нерозуміння з боку своїх колег-парламентарів, які, віддаючи перевагу економічному прагматизму, виступають проти бажання вирішувати соціальні питання через оренду землі популістськими методами.
Такий радикалізм, переконаний Григорій Смітюх, неодмінно призведе до суттєвого здорожчання собівартості сільськогосподарської продукції, до втрати нашими аграріями зовнішнього та внутрішнього ринків. А це неприпустимо для країни, яка досі відчуває наслідки недавньої економічної кризи і де більшість населення змушене рахувати навіть не гривні – копійки.
Не важко передбачити, як на таке різке підвищення рівня орендної плати відреагують ті, хто її сплачує. Справа в тім, що багатьох із них не влаштовує навіть нинішній розмір орендних відрахувань. Вони вважають його завищеним. Такої думки дотримуються 32% опитаних Проектом USAID «АгроІнвест» орендарів.
Нічого не залишається, як шукати компроміс між тими, хто володіє землею, та тими, хто її обробляє. І часто вони його знаходять. Останнім часом нерідкими є випадки, коли сторонам за взаємною згодою вдається підняти рівень орендної плати до 5%, а іноді – до 5,5% від нормативної грошової оцінки.
Такі показники стали можливими завдяки високій динаміці розвитку вітчизняного АПК, яка спостерігається впродовж кількох останніх років. «Аграрний сектор піднімається, нарощує власне виробництво. Це позитивно позначається на орендних платежах», - сказав Григорій Смітюх.
Активність власників земельних паїв у вирішенні орендних питань зможе зіграти неабияку роль, та проблема полягає в тому, що достатньої активності з їх боку не спостерігається. І це багато в чому можна пояснити. Згідно з інформацією, на яку під час круглого столу послався координатор напрямку аграрної політики Проекту USAID «АгроІнвест» Олександр Муляр, 42,4% власників ніколи не стояли на своїй землі, а 32,3% навіть не бачили її.
Інші учасники заходу нагадали, що понад 20% власників землі або вже встигли змінити свої сільські адреси на міські, або, будучи корінними городянами, отримали наділи в спадок. Тому від своєї землі опинилися на відстані, яка часто нараховує десятки, а то й сотні кілометрів. І тому не цікавляться її долею.
Нові дані, наведені Олександром Муляром, змусили учасників круглого столу більш реально оцінити ситуацію, що склалася в земельній сфері. Згідно з ними, лише 9,9% власників землі знають про її нормативну грошову оцінку, а 20,5% - про рекомендований владою мінімальний розмір орендної плати. Решта досі мало розбираються в цих питаннях.
Не завжди орендодавцям вдається знайти спільну мову з органами влади. Згідно з дослідженням Проекту USAID «АгроІнвест», майже у третини власників паїв (32,5%) виникають суперечки з ними. І часто ці непорозуміння стосуються саме орендних відносин.
Як відомо, на початку нинішнього року набув чинності закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Його розробники обіцяли, що тепер в Україні значно спростяться процедури державної реєстрації земельних наділів, які перебувають у приватній власності, та орендних прав.
На жаль, такий оптимістичний прогноз не справдився. Не підтвердилися й занепокоєння тих спеціалістів, які стверджували, що нова реєстраційна система на повну силу запрацює не відразу, а через 3-4 місяці, в гіршому випадку – через півроку. Мовляв, їй знадобиться час для того, щоб усі механізми притерлися, випробувалася технологія, а спеціалісти збагатилися новим досвідом.
На вулиці вже осінь, а землевласники та орендатори досі стикаються з тим, що зареєструвати договори оренди – вкрай складне завдання. На круглому столі відзначалося, що в окремих районах щотижня реєструється не більше 2-3 договорів, які стосуються земельних відносин.
Державна реєстраційна служба прагне створити комфортніші умови для орендодавців та орендарів. Вона запропонувала їм записуватися в попередню чергу на реєстрацію орендних договорів. Та виявилося, що ця новація теж не всіх влаштувала, бо ж такі черги розтяглися на довжелезний час. Представник одного з агрохолдингов підтвердив це: за його словами, в окремих районах України його сільгосппідприємство зможе зареєструвати договори оренди, підписані з власниками паїв, не раніше весни 2014 року. А доти вони змушені використовувати землю з порушенням чинного законодавства.
Така ситуація набуває масового характеру, і в цьому полягає її небезпека.
На своє вирішення чекає й питання оплати за оренду землі. У більшості випадків з власниками паїв розплачуються сільгосппродукцією чи послугами. Наприклад, оранкою городів, транспортуванням дров, вугілля тощо.
Григорій Смітюх не прихильник натуроплати. Його позиція – «треба обов’язково піти від бартерної системи». Зазвичай, селянам пропонуються послуги та сільгосппродукція за завищеними цінами.
Та не всі орендодавці поділяють його думку. «Дослідження показує, що багатьох селян натуроплата влаштовує», - підкреслив заступник керівника Проекту USAID «АгроІнвест» Олександр Каліберда. Тому не слід ухвалювати поспішних рішень з цього питання.
Останнім часом українська громадськість активно обговорює законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Велика увага в ньому приділяється й орендним відносинам. Вперше пропонується встановити мінімальний термін оренди землі у 15 років.
Підвищений інтерес до законопроекту не випадковий. До нього досі залишається чимало зауважень, та не виключено, що вже найближчим часом документ потрапить на розгляд до Кабінету Міністрів. А звідти йому пряма дорога до Верховної Ради.
Держземагентство зацікавлене в прискореному просуванні законопроекту. Воно не лише його розробляло, але й допрацьовувало, а також ініціювало громадське обговорення.
На противагу законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» нині розробляються нові. Один із них пропонує Українська аграрна асоціація. Під час круглого столу його презентував аналітик цієї організації Мар’ян Заблоцький.
Законопроект Асоціації не передбачає запроваджувати обмеження на площі орендованих земель. «Бо всі ці норми завжди можна обійти», - підкреслив Мар’ян Заблоцький.
Мінімальний термін орендних відносин пропонується встановити на рівні 12 років, а натуроплату замінити грошовими виплатами. Та от питання – яким пропозиціям віддадуть перевагу народні депутати?
У будь-якому випадку, відзначалося на круглому столі, орендні відносини вимагають свого реформування. Бо в цій сфері накопичилося надто багато питань, які потребують вирішення.
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У США дві людини загинули у ...
Наступна новина: У Львівській області ...
Преимущества восстановления после COVID-19 в санатории «Золотой берег»
Як обрати ідеальний крем під очі?
Облачный майнинг стал проще: инновационный способ MAR Mining увеличить криптовалютное богатство
Почему стоит взять кредит без поручителей?
Зачем нужно знать прогноз погоды заранее?
Визначні місця Львова: ТОП-5