27 жовтня 1913 р.: «Не один демократ мріє потрапити в ці закриті “вищі кола”...»

27 жовтня 1913 р.: «Не один демократ мріє потрапити в ці закриті “вищі кола”...»

28.10.13 07:01 0 1228
Попри бідні на події вихідні, які передували виходу понеділкових номерів львівських газет, журналісти оперативно відслідковували події, які трапилися в місті, і не забували мріяти про ідеальне суспільство загальної рівності.

«Барвінковий день. …На будову дівочого інститута у Львові будемо припинати в неділю 2. падолиста по китичці зеленого барвінку каждому, хто не пожалує своєї лепти на нашу ціль… По наших львівських українських і не українських школах сотки нашої жіночої молодіжи, а молодіж ся по найбільше доньки вбогих міщан і селян-хліборобів – їм треба у Львові тут опіки і помочи матеріальної і моральної, щоби не марнували ся молоді сьвіжі сили по нужденних станциях, не гинули в атмосфері міської гнилі, не ставали реґенератками ті, що мають колись виховувати борців за Україну…» («Діло»).

«Зауваги. Чи дочекаємося ми коли-небудь тих часів, коли можна буде говорити про справжню демократизацію і справжню рівність серед людей? Бо досі, хоч політичні права стають усе ширшими і однаковими для всіх, про цю рівність узагалі не йдеться.

Аристократія відгороджується китайською стіною від решти суспільства, відгороджується звичаями, духовно і фізично, а через це вироджується, маліє і часто дурніє.

Шляхетські верстви живуть лише самі з собою, а серед них є кілька каст, які лише самі з собою спілкуються і живуть дружньо.

Окремо живуть фінансові кола, адвокатські, професорські, окремо живуть чиновницькі кола (часом відповідно до рангів), окремо – купецькі, окремо – ремісницькі, окремо – робітники, і тут, мабуть, як у найчисленнішій у місті і надзвичайно складній верстві, каст є більше, ніж серед “вищих верств”. Хороший монтер, який заробляє 300–400 корон на місяць, не піде в гості до прислужника при верстаті і не житиме з ним товарисько; хоча це люди нібито з однієї верстви і з однієї партії, яка проголошує гасла безоглядної рівності.

Можна в цілому ствердити, що з розширенням політичних прав усе більше звужуються кола спілкування окремих суспільних верств. Не один демократ мріє потрапити в ці закриті “вищі кола”, саме існування яких є запереченням гасел, які цей демократ проголошує…» («Kurjer Lwowski»).

«Смерть трьох емігрантів. В еміграційному бюро “Гамбург–Америка” на вул. Городоцькій, 95, минулої ночі спали троє емігрантів, які очікували на більшу партію емігрантів, щоб виїхати з ними до Америки. зранку, коли слуги увійшли до кімнати, в якому спали емігранти, покладені на ковдрах на підлозі, то з жахом побачили, що ті не подають ознак життя, а в кімнаті чути сильний запах газу. Було викликано рятункову службу, але порятунок запізнився, усі троє вже не жили.

На місце випадку надіслано комісара поліції п. Тауера. З’ясовано, що внаслідок отруєння газом померли Гнат Березюк і його батько з перемишлянського повіту, і Василь Креховецький з рогатинського повіту. Як саме випарувався газ, до цього часу з’ясувати не вдалося. Тіла доставлено до моргу інституту судової медицини.

На місце випадку надіслано комісара поліції п. Тауера. З’ясовано, що внаслідок отруєння газом померли Гнат Березюк і його батько з перемишлянського повіту, і Василь Креховецький з рогатинського повіту. Як саме випарувався газ, до цього часу з’ясувати не вдалося. Тіла доставлено до моргу інституту судової медицини.

В хлоді слідства з’ясовано, що газова піч, з якої виходив газ, була добре ущільнена, натомість був відкритий краник, з якого газ надходить у піч. Ймовірно, хтось з емігрантів порався біля печі і відкрив краник, не знаючи, які страшні наслідки спричинить ця необережність» («Kurjer Lwowski»).

«Пішки довкола сьвіта. Позавчера обходив львівські каварні француський журналіст Павло Севен, котрий разом з жінкою відбуває пішу подорож довкола сьвіта. Дня 15 жовтня вийшли обоє з Парижа і мусять за шість літ зробити 50.000 км дороги, щоби одержати премію, визначену одною француською часописею. Щоби покрити часть коштів своєї подорожи продають картки з своїми портретами» («Діло»).

«Львів 100 років тому» — спільний проект Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка і управління внутрішньої політики Львівської міської ради.

Про це повідомили у Львівській міській раді
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
5 (голосів: 1)
Наступна новина: Партії Саакашвілі та ...

КОМЕНТАРІ