Повідомлення про розшук Анни Павлович рясніють по всій Рівненщині та за її межами. Майже всі регіональні засоби масової інформації повідомляють про 14-річну дівчинку, яка зникла безвісти. Сотні працівників міліції докладають усіх зусиль, щоб повернути Анну додому. Однак ця подія має довгу передісторію, тому що дитина пішла з дому і зникла у невідомому напрямку вже більше півроку тому.
– Ми зібрали вас тут для того, аби розібратися в ситуації, що склалася з пошуком неповнолітньої Анни Павлович, вислухати вас і почути про ті проблемні питання, про які, можливо, я і не знаю як начальник обласного управління міліції, – звернувся до людей в залі генерал-майор міліції Василь Лазутко. – Ми не вперше обираємо саме той населений пункт, де є проблеми, а особливо питання до міліції. У випадку з цією дитиною, то запевняю вас, що міліція не приховує таких ганебних фактів, ми їх самі виявляємо, оприлюднюємо, винних караємо. Причетного до приховування цього факту вже звільнено з ОВС. На даний час у нас вже є інформація, що дівчинка, слава Богу, жива – її бачили в Києві. Співробітники міліції наразі працюють у цьому напрямку. Але питання в іншому: не лише міліція має відповідати за таку подію. Всі: від соціальних служб району, навчального закладу, матері і односельчан, які знали, що дитина проблемна, мали б зайняти більш активну громадську позицію і не бути байдужими до людського горя, – сказав у своєму виступі начальник УМВС Василь Лазутко.
Анна проживає у селищі Залісся Здолбунівського району разом з матір’ю та бабусею. Її мама, Світлана Андріївна, працює на залізниці, щоб утримувати родину. Однак, зі слів друзів дівчинки та педагогів, їй хотілося кращого життя, в пошуках якого Анна вже вчетверте покидає рідну домівку. Якось під час літніх канікул дівчину знайшли у Тернополі. Тоді її не було три місяці. Того разу міліція її знайшла.
– Ми не знімаємо із себе відповідальності, але наш навчальний заклад не виправна колонія, – звернулась до присутніх Оксана Киричук, директор Мізоцької школи-інтернату. – Дитина проблемна, і ми це знали, адже перебуває на обліку служби у справах дітей Здолбунівської РДА як дитина, яка самовільно залишає місце постійного місця проживання. У нас працюють педагоги-вихователі, фахівці, які постійно займалися з Анною, адже дівчинка має вади мовлення. Ми постійно спілкувалися і з її матір’ю. Мама турбувалася завжди про неї і намагалася дати все можливе, аби забезпечити дитину. Це було не перший раз, коли дівчина, вже навчаючись у нашому закладі, зникла. Але ж миттєво була реакція і міліції, і у нас в телефонному режимі. Дівчинку буквально за три дні було знайдено і повернуто у заклад. І цього разу ми направили п’ять листів до Здолбунівського РВ, аби правоохоронці забезпечили прибуття Павлович Анни на заняття. Я сподіваюсь, що наш гіркий досвід послужить прикладом для наших колег педагогів з інших навчальних закладів, присутніх тут, – сказала на завершення Оксана Киричук.
Коли дитина іде з дому – це вже трагедія як для маленьких мандрівників, так і для батьків. І немає різниці, які вони та скільки разів втікали з дому – їх потрібно негайно шукати.
– Якщо брати з людської і батьківської сторони, то яка б дитина не була, але це є дитина. І коли її не стало – її треба шукати. Це моя думка. Не як заступника голови обласної ради, а як батька й дідуся, – каже заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Чуприна. – тут, у Мізочі, зібралась чи не вся громада, освітяни, міліція, представники влади, аби вирішувати такі проблемні питання на місці і приймати відповідні рішення, щоб у подальшому такого не було. Я не вперше з начальником УМВС Василем Лазутком відвідую проблемні населенні пункти нашої області і не погоджуюсь з Василем Івановичем, що один такий ганебний приклад, як цей перекреслив, усі його добрі справи. Він зі своїм колективом надзвичайно багато робить для блага людей, для громади, – говорить Олександр Чуприна.
– Ми щиро сподіваємось, що Анна Павлович невдовзі повернеться додому, – насамкінець звернувся до присутніх начальник УМВС Василь Лазутко. – Однак скільки ще дітей залишають рідну домівку і зникають у невідомому напрямку? Ця подія стала прикладом того, що листи та паперова бюрократія не завжди можуть повернути дітей додому. Якщо неповнолітній зник безвісти – у першу чергу правоохоронці, обов’язково батьки, педагоги та працівники соціальних служб мають бити на сполох та всіляко сприяти розшуку дитини.
Того дня свою думку в залі висловлювали як прості громадяни, так і голови сільських та селищних рад. Мали слово до громади і представники міліції. А фільм, підготовлений працівниками сектору зв’язків з громадськістю, вразив присутніх своєю правдивістю і різноплановістю.
Тамара ЛИСЕНКО,
СЗГ УМВС України
в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Нью-Йоркський марафон ...
Наступна новина: Мирних переговорів по Сирії ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)