Глузман: Те, що українці багато стогнуть, не пов’язано з психіатрією

Глузман: Те, що українці багато стогнуть, не пов’язано з психіатрією

17.11.13 21:48 0 860
Психічне здоров’я українців – це абстракція, бо є конкретні люди. У цілому психічне здоров’я у народів не змінюється. Це стабільні цифри і фактори. Те, що українці багато стогнуть, кажуть, що в них депресія чи скаржаться на владу, не пов’язано з психіатрією. Це індивідуальна психологія людей, соціальна психологія. Натомість нас серйозно вирізняє алкоголізм і наркоманія, які впливають не лише на процеси старіння, смертності, а й дають конкретний психотичний стан.

На цьому у коментарі IA ZIK наголосив президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман.

«Психічне здоров’я українців – це абстракція, бо є конкретні люди. У цілому психічне здоров’я у народів не змінюється. Це стабільні цифри і фактори. Щодо шизофренії, наприклад, то якщо на тисячу осіб у кожному поколінні має захворіти один, то це відбувається і на Півночі, за Полярним колом, де сонця майже не видно, і в тропічній Африці. У цьому сенсі ми абсолютно не відрізняємось, – розповів він. – Те, що ми, українці, не дуже добре ставимося до себе і дуже багато стогнемо, говоримо, що у нас депресія, що не віримо нашій владі, самим собі – то це зовсім інші фактори, які не пов’язані з психіатрією. Це індивідуальна психологія людей, соціальна психологія.

Чим ми серйозно відрізняємось – алкоголізм і наркоманія. Це вже залежить від культури, традицій і багато чого іншого. Це, дійсно, бич, що впливає не лише на процеси старіння, смертності, а й дає конкретний психотичний стан. Люди йдуть з життя у абсолютно зруйнованому стані в результаті зловживання алкоголем та наркотиками».

За всіма іншими параметрами, зауважив Семен Глузман, українці не відрізняються ні від англійців, ні від шведів, ні від аргентинців.

«Так, ми дещо відрізняємось від південних народів тим, що ми спокійніші, але кількість захворювань – це інше. Дуже часто ми говоримо про депресію. Звичайно, ми погано почуваємося, коли знаємо, що нам не вистачає зарплати, аби можна було прогодувати дітей. Але це не медична депресія, це поганий, пригнічений настрій, пов’язаний з конкретними соціальними причинами. Для того, щоб відчути себе краще, треба не дорогі медикаменти приймати, а шукати іншу роботу чи іншу країну для життя. Що деякі наші українці і роблять, хоч це і дуже неприємний вихід для тих, хто залишається тут, – підкреслив президент Асоціації психіатрів України. – Тому, думаю, якщо ми і хворі, то ми хворі так, як і всі інші. А те, що ми не вміємо використовувати право вибору… Коли ми йдемо на вибори, то чомусь гірших вибираємо, а не кращих. Це вже не пов’язано з психіатрією. Це зовсім інше».

Семен Глузман також додав: «Здорові люди не звертаються до психіатра. Більше того, дуже часто хворі не хочуть звертатись. У нас ще досі живе страх перед психіатром. А з іншого боку, чимало грамотних громадян, які добре розуміють, що звернутися до психіатра не небезпечно, але неефективно, оскільки ти не знаєш кваліфікацію цього лікаря, не знаєш, чи зможе він призначити правильні медикаменти. Але це не проблеми психіатрії, а української медицини в цілому, коли ми боїмось йти до лікаря. Не тому, що боїмось його, як ката, а як поганого професіонала».

Нагадаємо, у Львові 15 листопада, стартувала третя конференція з циклу «Львівські психіатричні зустрічі» на тему «Психіатри: хто ми? З ким ми?», у якій беруть участь представники МОЗу, психіатри, психологи, філософи, богослови. Під час зустрічі, яка розрахована на два дні, обговорюють питання середовища, в якому працюють психіатри, живуть їхні пацієнти та дискутують, які позитивні зміни в наданні психіатричної допомоги відбулися і які проблемні питання залишаються невирішеними.

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: Чернівецька область: за ...
Наступна новина: Завершився перший етап ...

КОМЕНТАРІ