Про своє ставлення до звання щасливих, про те, як співалося на «Олімпійському», в гостях у клубного тележурналу «ПроКарпати» розповіли учасники «Піккардійської терції» Славко Нудик і Володимир Якимець.
* - Передусім розкажіть про атмосферу, що панувала на «Олімпійському» під час матчу Україна –Франція.
* - Славко Нудик: Одразу зазначу, що чаша стадіону «Арена Львів» створює неймовірну акустичну ейфорію. Відчувається справжній шквал емоцій. А тепер уявіть собі, що НСК «Олімпійський» удвічі більший. Отже, це подвоєні емоції, вдвічі потужніший звук.
* - Гімн України в Києві співали вдвічі гучніше?
* - С.Н.: Так, але винятково через те, що людей на «Олімпійському» було удвічі більше.
* - Володимир Якимець: Я б тут ще відзначив той факт, що «Арена Львів» – суто футбольний стадіон, а от НСК «Олімпійський» – це спортивний комплексом для кількох видів. Відповідно, поле є віддаленим від трибун через наявність бігових доріжок. Саме тому враження від звуку з трибун – інше. Але «Олімпійський» вітав збірну справді достойно.
* - А як же тоді загальне переконання в тому, що так, як у Львові, гімн України більше ніде не виконують?
* - В.Я.: Матч був украй важливий для нашої команди, тому до Києва приїхали вболівальники зі всіх регіонів України. У тому числі – й зі Львова. Думаю, львів’яни на «Олімпійському» не лише гучно співали самі, а й показали приклад іншим. Переконаний, що навіть на «Донбас-Арені» вони б змусили заспівати трибуни на повний голос.
* - За чутками, «Піккардійську терцію» запросили співати національний гімн на «Олімпійському» заледве не як талісман команди, адже наразі ви – фартовий для збірної гурт...
* - В.Я.: Я не знаю, чи ми заслужили аж такого звання, як «фартові». Але й справді склалося так, що ми кілька разів виконували гімн України перед матчем збірної – і команда не програвала, як мінімум. Та думаю, запрошенню в Київ посприяло інше: те, як співала «Арена Львів» акапельно разом з нами перед матчем зі Сан-Марино, вразило гравців. Відтак футбольні функціонери таким чином спробували повернути футболістам той настрій і на «Олімпійському».
* - Ви були не просто глядачами, а й своєрідними учасниками матчу, тож може, бачили більше, ніж інші – якісь цікаві закулісні моменти за участю гравців?
* - С.Н.: Гравці були настільки сконцентровані на поєдинку, що на інші речі просто не зважали. Традиційно спокійно, принаймні зовні, вже після гри виглядав і Михайло Фоменко. Він без хвилювання дочекався наставника збірної Франції Дідьє Дешама, щоб потиснути йому руку. Не надто емоційними були й футболісти, адже є розуміння, що все вирішуватиме гра у Парижі. Зрештою Фортуна – така річ. Її треба берегти, а не розповідати про неї на кожному кроці. Я особисто волію говорити про те, що нам усміхнулася удача, що ми хоч трохи допомогли команді поїхати на чемпіонат світу.
* - Можливо, Михайло Фоменко навчив гравців поводитися стримано та контролювати емоції?
* - В.Я.: Можливо, й так. Але думаю, взнаки далося й те, скільки сил гравці залишили на футбольному полі. Все-таки, збірна України провела свій найкращий матч у плані концентрації, максимальної самовіддачі та навіть доброї злості й агресії. Такі речі потребують багато зусиль. Також мене особисто дуже втішило, що наші футболісти мають гарну фізичну форму, хоча чемпіонат і Кубок України зараз у самому розпалі.
* - А скільки разів «Піккардійська терція» виконувала гімн України перед матчами збірної?
* - В.Я.: О-о-о, є один матч, про який не хочеться згадувати, – проти італійців. А ще, окрім Сан-Марино та Франції, ми виходили на поле в іграх проти Польщі, Білорусі, Вірменії. Загалом, мабуть, разів дев’ять.
* - С.Н.: А ще ми кілька разів також виступали перед матчами львівських «Карпат», і ті завжди після цього перемагали. Причому забивали більше, ніж два м’ячі. До речі, ми помітили, що футболісти такі ж забобонні люди, як і музиканти.
* - У «Піккардійської терції» вони також є?
* - В.Я.: Перед матчами збірної нам не доводиться думати про власні прикмети. Ми виходимо не для того, щоб принести удачу на гру. Наша мета – своїм співом дати енергетичний заряд стадіону, задати їм такт у виконанні гімну. А все решта – в головах та ногах самих футболістів. Не «Піккардійська терція» перемогла у матчі з Францією, а перемогла збірна України: якби не наші захисники, ми б отримали у ворота не один гол, якби Артем Федецький не з’їв Франка Рібері, то останній дочасно отримав би «Золотого м’яча», якби Зозуля не штурмував ворота суперника, то він не забив би гол і так далі.
* - С.Н.: До речі, раніше нам пропонували співати гімн у повільнішому темпі, суттєво повільнішому. Так-от, ми його все одно співаємо швидше за інших, від того й футболісти бігають прудкіше. Ось такий емоційний настрій ми задаємо.
* - В.Я.: Коли гімн України звучить повільно, то це гарно, але пафосно. Таке виконання пасує при відкритті Верховної Ради, при якихось офіційних урочистостях. Але коли треба, щоб футболісти налаштувалися на боротьбу – не завадить додати темпу.
* - На жаль, у Франції перед матчем-відповіддю ви не співатимете. Тож як передати удачу гравцям у Париж?
* - В.Я.: Гімн країни на стадіоні має сильний ефект, коли його співають трибуни. У Парижі ж арена виконуватиме на весь голос «Марсельєзу». А щодо удачі: то думаю, гравці приберегли на поїздку тієї енергетики, яку отримали на «Олімпійському». Зараз нам потрібен не так фарт, як вміння не втратити те, що набули в Києві. А набули ми справді багато. Я вірю у Михайла Фоменка: він не лише чудовий тактик, а й психолог, тож правильно налаштує гравців на матч. Понад те, чомусь мені здається, що українці не гратимуть від глухої оборони.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Партія регіонів «провалила» ...
Наступна новина: Курсантів львівського ...
Замена экрана Xiaomi 12
Переваги агенства інтернет-маркетингу від Penguin-team
Почему стоит купить форсунки для полива?
Почему стоит купить молд силиконовый в интернет магазине Zabaganka?
Отличный выбор для стильных образов: красивые квадратные ногти
Переваги ІСТЕЛ 3000 - провідного українського постачальника