Валерій ГІЛЬ: "Новий КПК приніс якісні правові зміни, однак потребує стовідсоткової імплементації, аби запрацювати на повну потужність"

Валерій ГІЛЬ: "Новий КПК приніс якісні правові зміни, однак потребує стовідсоткової імплементації, аби запрацювати на повну потужність"

21.11.13 12:04 0 815
Рік тому, коли новий Кримінальний процесуальний кодекс щойно вступив у законну силу, думки фахівців розділилися: одні говорили про демократичність кодексу, інші вели мову, що документ має безліч суперечностей та багатозначних трактувань. Але всі були одностайними в міркуваннях, мовляв, пройде рік-два і «плюси» та «мінуси» стануть очевидними. Час минув. Ми звернулися до першого заступника начальника УМВС в Тернопільській області полковника міліції Валерія Гіля за фаховою оцінкою – що позитивного чи негативного приніс новий КПК.

- Для працівників органів досудового розслідування в системі МВС цей рік видався не простим. Не дивлячись на те, що слідчі міліції протягом року готувались до вступу в дію нового кримінального процесуального законодавства, нові норми «вживаються» не просто. Однак, не інакше, як на практиці проявляються всі прогріхи та недоліки. З метою пошуку шляхів вирішення таких проблемних питань представники органів досудового розслідування, суду та прокуратури неодноразово зустрічались за круглим столом. Головне завдання всіх державних органів, щоб притирання нових норм закону до практичної діяльності не обмежувало прав людей, котрі, як відомо, з обох сторін «барикад» - зі сторони захисту – підозрювані, зі сторони обвинувачення -потерпілі.

Новий КПК значно збільшив навантаження на слідчих, адже до підслідності ОВС передано багато статей Кримінального кодексу України, які раніше розслідувались іншими правоохоронними відомствами, а новації Єдиного реєстру досудових розслідувань зобов’язують приступити до розслідування кримінального провадження негайно. Так, у 2012 році за 10 місяців у провадженні слідчих міліції перебувало 4300 кримінальних справ, а в 2013-му за цей період розслідувалось 12000 кримінальних проваджень. Щоб кількість проваджень не вплинула на якість роботи було проведено масштабну кадрову ротацію – за рахунок внутрішнього перерозподілу штату чисельність слідчих зросла на третину.

Але не дивлячись на труднощі, які виникають у застосуванні нового кримінального процесуального законодавства, нові норми значно розширюють права всіх учасників процесу та пом’якшують становище підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так що ж ми маємо в результаті? По-перше, кожне звернення людини до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення обов’язково розслідується. По-друге, під час затримання особи за вчинення злочину обов’язково повідомляється державний центр вторинної правової допомоги, який надає такій людині незалежного адвоката. По-третє, майно, яке вилучається у підозрюваного, якщо воно не вилучено законом з обігу, не пізніше наступного робочого дня повинно бути арештоване судом або повернене власникові. Речі та документи, які містять охоронювану законом таємницю –журналістська інформація, лікарська, комерційна, банківська таємниця або таємниця нотаріальних дій, особисте спілкування, інформація операторів та провайдерів телекомунікацій примусово можуть бути вилучені лише за рішенням суду. Та основне із головних нововведень: зізнавальні свідчення людини у вчиненні злочину не мають жодної доказової сили. Тому практично зникли випадки, коли працівники міліції вибивають свідчення.

- Давайте детальніше зупинимося на розділах, в яких сталися суттєві зміни процедур кримінального положення, що стосується безпосередньо роботи міліції.

- Основні зміни, звісно, пов’язані із введенням Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Кожне повідомлення про кримінальне правопорушення вноситься до ЄРДР протягом 24 годин після звернення людини до міліції чи іншого правоохоронного органу. Це нововведення унеможливлює укриття злочинів, що, на жаль, раніше траплялося. Автоматизована система дозволяє контролювати стан розслідування кримінальних проваджень як керівництву слідчих підрозділів, так і процесуальним керівникам органів прокуратури та не допускати грубих порушень законодавства. Новий КПК зробив прозорими дії державних органів у рамках проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Результати проведення таких заходів обов’язково повідомляють особі, щодо якої вони проводяться, у термін до 12 місяців. Такі вимоги закону зобов’язують слідчого, прокурора та слідчого-суддю задуматись, чи правомірно застосовувати до людини негласні слідчі дії, які будуть обмежувати її права, і чи не доведеться нести відповідальність за це. Значно спростила роботу слідчих та судів процедура, де підозрюваний визнає провину і у таких провадженнях досить часто складаються угоди про визнання винуватості або примирення сторін, якщо є потерпілий. Така практика застосовується у більшості країн Європи та виправдовує себе у практичному застосуванні.

- Головне досягнення нового КПК, на думку експертів, – це зменшення кількості людей, що утримуються під вартою. Та чи завжди альтернативні запобіжні заходи на руку правоохоронцям?

- Так, справді, кількість підозрюваних, до яких застосовувався запобіжний захід взяття під варту, значно зменшилась. Варто зауважити, що на утримання підозрюваних в місцях позбавлення волі витрачаються значні кошти, а тому виважене застосування арешту дозволить державі значно зекономити. Підозрюваному ж дасть можливість обдумати свої поступки та зробити кроки у відшкодуванні спричинених кримінальним правопорушенням збитків та відновленні прав потерпілих осіб. На даний час тримання під вартою застосовується лише до осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, та не до всіх, а лише до тих, які раніше судимі, або вчинили кримінальне правопорушення, що спричинило значний суспільний резонанс.

Однак є й інша сторона, коли затримані підозрювані за вчинення, наприклад, квартирних крадіжок або збуту наркотиків безальтернативно мають право бути звільнені з-під варти, якщо за них внесуть заставу. Всім відомо, що для такої категорії осіб знайти декілька десятків тисяч гривень не проблема. Згідно нового кримінального процесуального законодавства всі підозрювані, які вчинили не насильницькі злочини, можуть бути звільнені з-під варти під заставу.

- Є інформація, що за час дії нового Кримінального процесуального кодексу в Україні одягли браслети на 129 осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів. Чи були такі випадки на Тернопільщині і чи є засоби контролю в наявності.

- З початку введення нового КПК за рішеннями слідчих-суддів на Тернопільщині застосовано більше десятка електронних засобів контролю. В основному браслети одягались підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів, до яких застосовувались запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту. Тернопільська міліція забезпечена відповідними засобами стеження. Будь-які спроби зняти браслет, або його пошкодити дають сигнал на пульт контролю і на місце знаходження особи негайно направляється наряд міліції. Застосування таких засобів контролю полегшує роботу міліції та дисциплінує підозрюваних, запобігає продовженню злочинної діяльності з їх сторони.

- Світові експерти запевняють, що український КПК – один з найкращих у Європі, проте потребує стовідсоткової імплементації, аби запрацювати на повну потужність. Які наступні кроки мають бути зроблені, аби це сталося.

- Першим кроком удосконалення кримінального процесуального законодавства має стати прийняття закону про кримінальні проступки, який виведе значну кількість кримінальних правопорушень з категорії злочинів та розвантажить слідчих і дозволить їм ретельніше розслідувати тяжкі злочини. Розслідуваннями кримінальних проступків, до яких будуть віднесені нетяжкі злочини та деякі адміністративні правопорушення, будуть займатися всі працівники міліції.

Другим кроком повинен стати детальний аналіз недоліків нового КПК та прийняття змін з метою гармонізації та уточнення його деяких норм, застосування яких на практиці показали не той результат, на який розраховував законодавець. Наприклад, особа вчиняє нетяжкий злочин і працівники органу досудового розслідування не можуть допитати її та встановити відношення до події, адже від умислу особи одна дія може кваліфікуватись за різними статтями Кримінального кодексу, а інколи взагалі не притягуватись до кримінальної відповідальності. Як свідка таку особу допитувати не можна, так як згідно КПК, якщо їй буде оголошено підозру, слідчим буде порушено право на захист цієї людини, а як підозрюваного цю людину можна допитати лише після встановлення її вини та оголошення підозри, погодженої процесуальним прокурором. За старого КПК "відстань" між підозрюваним та обвинуваченим могла тягнутись до 10 днів, яких було достатньо, щоб визначитись із винуватістю особи та прийняти рішення про направлення її до суду чи закриття відносно неї кримінальної справи. Такий недолік у новому законодавстві не один. Більшість із них усунуто роз’ясненнями Вищого спеціалізованого суду. Деякі ще потребують законодавчого втручання.

Третій крок - це завершення всіх запланованих реформ у правоохоронних органах з метою стабілізації роботи як органів досудового розслідування, так і судових та прокурорських систем. Одним із основних завдань керівництва УМВС України в Тернопільській області на сьогоднішній день є формування професійного ядра слідчих органів внутрішніх справ, належного їх матеріального забезпечення, організації відповідної взаємодії з іншими підрозділами, органами системи МВС та правоохоронними органами з метою якісного та об’єктивного розслідування кримінальних правопорушень.

Cектор зв’язків з громадськістю

УМВС в Тернопільській області
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Львівській області ...

КОМЕНТАРІ