Інтерв’ю начальника управління Держземагенства у місті Рівному Романа Греська Рівненському тижневику «7 днів».

Інтерв’ю начальника управління Держземагенства у місті Рівному Романа Греська Рівненському тижневику «7 днів».

23.11.13 12:05 0 943
– Романе Яремовичу, цього року запрацював державний земельний кадастр. Що це дало Україні й українцям?

– Рано чи пізно ми повинні були до цього прийти, бо результатом земельної реформи мало б стати визначення конкретних власників землі та закріплення користувачів за конкретними земельними ділянками. І це вже вимальовується. Тобто не може бути так, щоб ми запитували, чия це земля, і не могли розібратись, чия ж вона. Із 1 січня запрацював закон, яким розмежовано землі державної і комунальної власності, а також, зрозуміло, приватні землі.

– Поясніть, будь ласка, доступно, що воно таке, цей земельний кадастр?

– Це система обліку, моніторингу і взагалі всіх даних про земельні ділянки. Дуже багато зробили, щоб його створити, залучили величезні фінансові й людські ресурси. І ось він є. Можливо, не такий досконалий, як хотілося б, та все ж.

– Що це дало пересічній людині?

– Завдяки кадастру тепер є пуб­лічна карта, яка доступна всім на сайті Держземагентства. Кожен, хто має ділянку, може знайти її на тому сайті.

– Чула, що там багато помилок…

– Справді. Але це об’єктивно. Не ми винні, що в нас системи прив’язки координат були зразка і 1963, і 1942 року… Але то суто технічні моменти, які з часом відпадуть, а результат залишиться. До речі, якщо хтось бачить помилки на публічній карті Держземагентства, то ми запрошуємо таку людину звернутися до нас, і ми однозначно з допомогою центрального адміністратора ці помилки виправимо.

– Що наплутали з рівненськими землями?

– Наприклад, Лебединку позначили як приватну власність. Цю помилку вже виправили.

– І багато в нас допустили таких помилок, якщо порівнювати з іншими регіонами України? Я чула, що деякі земельні ділянки на півдні навіть прив’язали до моря.

– Помилки не глобальні, але є. Наприклад, хто розглядав карту прискіпливо, то, мабуть, помітив, що в нас зареєстровані ділянки для житлового будівництва на кладовищі «Нове» чи в Басівкутському озері. Це є. І це, в першу чергу, наслідок недобросовісної роботи тих спе­ціалістів, які працювали в центрі Держземкадастру над створенням обмінних файлів. Найчастіше це наслідок просто механічних помилок. Але маємо те, що маємо. Це не смертельно, бо виправляється. Загалом по Україні такі накладки становлять 15–20 від­сотків. У нас – набагато менше, відсотків 3–4.

– Неспеціаліст на цій карті може щось зрозуміти?

– Звичайно. Вона для того й створювалась, щоб нею міг скористатися кожен. Потрібні тільки первинні навички роботи з ком­п’ютером.

– А що таке кадастровий номер і чи всі у Рівному його мають?

– Це уніфікований цифровий номер, який присвоюється земельній ділянці. Він – один-єдиний, отже, не може повторюватися. Присвоюється тільки тій земельній ділянці, яка об’єктивно є. В тих межах, розмірах, конфігурації тощо.

– За цим номером треба приходити до Держземагентства чи він надається власникові земельної ділянки автоматом?

– При оформленні землі перед остаточним прийняттям рішення про надання земельної ділянки цей номер присвоюється. Він за цією ділянкою зберігається, образно кажучи, до її смерті, тобто доки вона не змінить свої фізичні параметри.

– А якщо земля була оформлена раніше – до введення кадастру?

– Якщо раніше, то проводиться відновлення меж земельної ділянки. Тобто коли в людини є ще ті старі коричневі земельні акти, то треба провести відновлення меж. У процесі цього відновлення створюється такий електронний документ, так званий обмінний файл, він вноситься до системи Державного кадастру, і система видає кадастровий номер.

– Уточніть, про кого у такому разі йдеться? Про людей, які оформили свої земельні ділянки до…

– …липня 2003 року.

– Романе Яремовичу, тепер часто кажуть про те, що землю треба взяти в оборот. Що це означає? Це в державі готується якась земельна революція?

– Мається на увазі потреба залучити всі землі до обороту. В першу чергу це стосується сільськогосподарських земель. З ініціативою зняти мораторій на продаж землі виступили в першу чергу Держ­земагентство та Мінагрополітики.

Що дало б залучення землі до товарного обороту? Те, що номінальний власник міг би розпорядитися своєю землею на власний розсуд. Бо права власника обмежено, отже не виконуються конституційні норми. Коли я власник, то чому мені хтось має диктувати, що мені з моєю землею робити? Якщо в мене є телевізор, то я маю право розпиляти його на дві частини. Може, це не зовсім логічно, але це моє право. Чому ж обмежено такі права землевласника?

– А які на основні обмеження є в купівлі-продажі землі?

– Землі товарного сільськогосподарського виробництва не підлягають відчуженню. Тобто цивільно-правові угоди щодо них укладати не можна. Виключно – заповіт. Мораторій теж стосується отриманих на місцевості у натурі, як паїв, земельних ділянок особистих селянських господарств.

– Романе Яремовичу, чи сильно змінилася вартість землі у Рівному після того, як влітку про­вели її нормативно-грошову ­оцінку?

– Законом про оцінку земель передбачено, що через кожні 3–5 років нормативно-грошова оцінка повинна коригуватися. На щастя, депутатський корпус Рівнеради підійшов до цього питання дуже зважено. Ми прийняли у місті нову нормативно-грошову оцінку, яка з січня наступного року вже запрацює. По суті, ця оцінка є базою оподаткування. Тобто розміри земельного податку, орендної плати, так само як і державне мито, залежать від нормативно-грошової оцінки. Тобто якщо в середньому по місту вона зросла десь на 10 відсотків, то й надходження до бюджету міста по всіх платежах від землі мають зрости в тій же пропорції.

– Часом доводиться чути докори, що за наші безцінні землі беруть замалі орендну ставку чи податок. А ви кажете, що нова оцінка більша всього на 10 відсотків? Можливо, проявили скромність міські обранці, затвердивши її на такому рівні?

Коли йдеться про землі сільськогосподарського призначення, то, була б моя воля, брав би податки більші. Бо агрохолдинги стали настільки надприбутковими, що це в жодні ворота не лізе. Їхні господарі землі виснажують, над відновленням родючості не працюють, а самі на «Майбахах» та інших крутих автомобілях їздять.

А щодо виробництва і комерції, які нині і так у занепаді, то «грузити» їх надмірними платежами ще й за землю не варто. Треба, щоб навантаження на бізнес було поміркованим, не треба рубати курей, що несуть золоті яйця.

– Романе Яремовичу, чому, на ваш погляд, міський бюджет недоотримує кошти, які передбачалось отримати від плати за землю? На останніх сесії Рівнеради та засіданні міськвиконкому називали суму недовиконання, близьку до мільйона гривень.

– Коли казати об’єктивно, то процес до деякої міри випустили з-під контролю. У законі про плату за землю, який діяв до 1 січня 2011 року, було чітко ­прописано, що контроль за нарахуванням плати за землю здійснюють податкові органи. Із 1 січня 2011 року в податкової ці функції забрали, але ніхто фактично їх на себе не перебрав.

Лише згодом, коли затверджували положення про міське управління земельних відносин, до їхніх повноважень внесли такий контроль. Саме це управлін­ня здійснює моніторинг укладання договорів оренди, веде претен­зійну роботу з тими користувачами, які уникають укладання договорів чи не платять за оренду.

Оцей момент із 1 січня 2011 року до прийняття положення про управління земельних відносин і випав: одні перестали контролювати процес, інші не почали. Але в сучасному законодавстві чітко не вказано, як це було до 2011 року, хто це має робити.

– Романе Яремовичу, як може бути, що не платять за оренду землі, на якій вони стоять, навіть такі великі прибуткові підприємства, як супермаркети чи АЗС?

– Хитрують люди. Прийняли рішення про передачу їм в оренду земельної ділянки, щоб вони запустили там об’єкт, а вони не спішать укладати договір оренди. Тепер, коли цей процес узяли під контроль і почали їх змушувати до виконання своїх зобов’язань через суд, придумали іншу хитрість. Роблять перекидку майна, оголошують себе банкрутами тощо.

Я на останній сесії Рівнеради казав про те, що коли вони з містом чинять нечесно, то пора й з ними діяти так. Попросити всі контролюючі служби, які мають на це право, подивитися, чи правильно вони господарюють. Треба всіма силами дати їм зрозуміти, хто в місті господар і що з містом треба рахуватися.

За прикладом далеко ходити не треба. Якщо на під’їздах до супермаркету «Фреш», котрий уникає сплати оренди землі, прокопати канаву на півтора-два метри і міняти трубу в тій канаві місяців два, то, мабуть, це буде ефективно. Прибіжать швиденько укладати договір оренди землі. Можливо, це грубо, але якщо вони діють не за законом, то, виходить, і з ними треба так.

Бо прийняті в нас закони дуже гуманні. Передбачаю, що невдовзі ця ситуація змі­ниться, за це взялися дуже серйозно. Міський голова особисто дав відповідні доручення, прийняли перелік заходів, отже, думаю, результат не забариться.

– Романе Яремовичу, а ще таке питання: чи правда, що відтепер приватний землевласник може не питати, що йому на своїй землі робити, і не погоджувати з владою проектів землеустрою?

– Ні, це не так. Просто землекористувачам трохи розширили можливості використання землі, але в межах цільового призначення. Бо справді, деталізація, яка існувала раніше, іноді виглядала навіть смішно. Наприклад, міська рада приймала навіть рішення про те, що в такому-то місці має бути збудований туалет з одним бачком і одним шнурком чи магазин, у якому продаватимуть галантерею чи бакалію.

Тепер рішення приймаються більш універсальні, але все ж закон про землеустрій регламентує­, що цільове призначення визначається саме проектом землеустрою. Тобто, якщо міська влада вбачає, що в цьому місці має бути саме магазин продовольчих, а не промислових товарів, то вона вправі поставити таку вимогу.

І це буде відображено в проекті землеустрою, а землекористувач зобов’язаний витримувати це цільове призначення.

– Скажіть, будь ласка, а чому оформлення земельної документації так сильно піднялося в ціні? Апетити організацій, які цим займаються, по-моєму, зросли непомірно.

– Організації, підприємці і підприємства, які працюють на ринку надання послуг з виготовлення землевпорядної документації, далеко не завжди порядні у формуванні ціни. Окремі з них користуються тим, що наші люди не завжди обізнані у справі чи й просто юридично неграмотні, а ще довірливі. Їм намалюють ціну зі стелі, а люди й вірять, що вона об’єктивна. Попри це та робота не завжди коштує ті гроші, які за неї беруть. Тому я закликаю громадян: якщо маєте земельні справи, не соромтеся розпитувати.

По-перше, зайдіть на сайт головного управління Держзем­агентства у Рівненській області. Там є перелік усіх організацій, які мають право робити землевпорядні роботи, вказані їх телефони. Не полі­нуйтеся передзвонити до всіх. Скажіть, що маєте зробити таку чи іншу роботу, і запитайте, скільки вона буде коштувати.

Звертаю увагу: термін виконання землевпорядних робіт обмежений законом. Вони не можуть тривати довше ніж півроку. Тобто проект землеустрою вони мають виготовити за 6 місяців, а не за 2–3 роки, як це роблять.

Ціни теж повин­ні бути адекватні. Чому, для прикладу, в райо­ні проект землеустрою для індиві­дуального житлового будівниц­тва роблять за півтори-дві тисячі гривень, а в Рівному – за чотири з половиною-п’ять? Тут що, більше висновків треба?

І ще звертаю увагу людей: коли з вас беруть більші суми і виправдовуються тим, що їм, мовляв, треба віддати частину «начальству, що сидить на Лермонтова», то приходьте до нас на Лермонтова або й ідіть прямо у прокуратуру чи службу безпеки. Бо брешуть вам ті ліцензіати. Нікому вони нічого не носять, а кладуть собі в кишеню. Чим більше рішал навколо земельних питань, тим гірше.

– Можливо, такий стан речей викликаний відсутністю конкуренції на цьому ринку?

– Ні, монопольним становищем на ринку такі підприємства похвалитися не можуть. У Рівному працює півтора десятка ліцензіатів, які виготовляють землевпорядну документацію. Отже, вибирати є з кого і не треба соромитися вибирати.

Розпитувала

Людмила МОШНЯГАTwitterVK.init({apiId:3602090, onlyWidgets: true});VK.Widgets.Like("vk_like874", {type: "mini"}); if (window.Ya && window.Ya.Share) {Ya.Share.update();} else {(function(){if(!window.Ya) { window.Ya = {} };Ya.STATIC_BASE = 'http:\/\/img\-css.friends.yandex.net\/';Ya.START_BASE = 'http:\/\/my.ya.ru\/';var shareScript = document.createElement("script");shareScript.type = "text/javascript";shareScript.async = "true";shareScript.charset = "utf-8";shareScript.src = Ya.STATIC_BASE + "/js/api/Share.js";(document.getElementsByTagName("head")[0] || document.body).appendChild(shareScript);})();}Нравится.soc_no a{color:#d6d6d6; font-size:8px;} .soc_yes a{color:#d6d6d6; font-size:8px;display:none;}SocButtons v1.5

Про це повідомили в Головному управлінні Держземагентства в Рівненській області
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ