Алла Шлапак: Туреччина на медреформу відвела у 5 разів більше часу, ніж Україна

Алла Шлапак: Туреччина на медреформу відвела у 5 разів більше часу, ніж Україна

25.11.13 17:53 0 751
Україна робить велику помилку, коли очікує, що форсування результату впровадження медреформи буде позитивним. Про це за підсумками робочого візиту до Туреччини зауважила Голова Постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики Алла Шлапак.

Детально, отриманий у Стамбулі та Бурсі досвід щодо реформування медичної галузі, політик описує у своєму блозі на «Українській правді», акцентуючи, що найважливішою складовою успіху є те, що Туреччина виділила на медреформу 10 років, в той час, як Україна намагається пройти цей шлях лише за два.

«Сьогодні 90-95% населення Туреччини задоволені рівнем медицини, тоді як ще у 2005 році цей відсоток становив лише близько 40%. Серед іноземних громадян, які обирають для лікування саме Туреччину, друге місце посідають німці. Турецький лікар має право працювати лише в одній клініці – або державній, або приватній, однак професію вдалося підняти на один з найпрестижніших щаблів – зарплата медсестри сягає до $1,5 тис., а лікаря $4-9 тис, у той час як середня оплата праці в країні близько $1 тис.. При цьому Туреччина повністю змінила формат бюджетних асигнувань на медицину, і сьогодні левова частка грошей спрямовується на профілактику, а не на лікування, як все ще відбувається в Україні», - зазначає Алла Шлапак.

Депутат Київради звертає увагу на те, що для України досвід Туреччини є корисним також і у тому, що ця держава зуміла запровадити страхову медицини, зберігши при цьому високий рівень «соціальних пакетів». «В Турецькій республіці першу медичну допомогу у визначеному обсязі безкоштовно надають як державні, так і приватні клініки, а отримати її може кожна людина, незалежно від громадянства та соціального статусу. Крім того, все медичне обслуговування дітей до 18 років повністю фінансується державою. Турецькі студенти також користуються медициною в тому ж обсязі і на тих же умовах, що й все інше населення, тоді як столична Студентська поліклініка ледь зводить кінці з кінцями. А поняття окремих клінік для так званих VIP-персон взагалі не існує», - порівнює Алла Шлапак.

За її словами, найближчим часом Постійна Комісія Київради спільно з Департаментом охорони здоров’я КМДА узагальнять результати отриманого досвіду та оприлюднять відповідні напрацювання. Разом із тим, депутат додала, що сподівається на розуміння Мінохорони здоров’я та Парламенту, оскільки більшість рішень, котрі б допомогли якісно і без поспіху здійснити реформу медицини в Україні, потребують ухвалення на вищому державному рівні. «Складність в тому, що на рівні міста, на рівні повноважень Київської міської ради та КМДА, ми не можемо впровадити в сферу охорони здоров'я багато позитивів. Всі необхідні рішення повинні бути ухвалені на законодавчому рівні. Тож, ми щиро сподіваємося, що і в МОЗ, і у Парламенті нас почують», - підсумувала Алла Шлапак.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: До «справи Завтури» ...
Наступна новина: Олег Тягнибок: «Уряд не мав ...

КОМЕНТАРІ