Життя «після Вільнюса»: в УКУ відбувся міжнародний експертний семінар про моральну відповідальність бізнесу та влади

Життя «після Вільнюса»: в УКУ відбувся міжнародний експертний семінар про моральну відповідальність бізнесу та влади

06.12.13 18:38 0 970
За останні півтора десятка днів життя в Україні зазнало достатньо сильних змін. Сотні тисяч людей вийшли на площі своїх міст з протестами проти не підписання владою України Угоди про асоціацію з ЄС. Відтак експертний світ також відреагував на ці зміни. Питання про те яким чином можна конвертувати досвід Майдану в коротко- і довготривалу перспективу, а також з яких джерел будуть черпати моральну наснагу ті люди, які є на Майданах стали ключовими під час Міжнародного експертного семінару «Суспільне благо та підприємницька етика», який відбувся 5 грудня в УКУ.

Як розповів директор Міжнародного інституту етики та проблем сучасності Володимир Турчиновський, події в Україні відкоригували теми для дискусії, зосередивши свій фокус на проблемах Євромайдану, а також у відношенні влада та народ.

Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський зазначив, що Вільнюс став поворотною точкою в історії України, а Угода про асоціацію як певний моральний вибір і моральний наратив, месіанська роль якої стимулювати суспільство у правильному напрямку. Він зауважив, що першопричиною, яка спонукала людей вийти на протести, стало те, що влада не дотрималася своєї обіцянки про євроінтеграцію. Вже згодом через події, які супроводжували Євромайдан, мітинги переросли у вимогу відставки уряду. Відтак на сьогодні доводиться говорити про необхідність реформи урядування, а також міняти механізми управління.

Однак, на думку Ігора Бураковського, ми повинні чітко усвідомити хто і чим саме має у суспільстві займатися, які повноваження уряду і про що вони нам мають звітувати, чим має займатися бізнес і що має бути сферою його відповідальності, а також зрозуміти які стосунки є між бізнесом і державою, і які соціальні функції бізнес і держава повинні виконувати разом.

«В Україні панує повноцінна політична криза. Ми повинні вирішити фундаментальне питання влади – якомога швидший законний перехід до парламентсько-президентської республіки», – зазначив Ігор Бураковський.

На думку першого проректора УКУ Тараса Добка «влада пожинає зараз плоди відсутності діалогу з суспільством. Економіка і політика не існують у вакуумі. Той, хто претендує на роль політичного лідера, повинен знати свій народ». На його думку, в ХХІ ст. неможливо керуватися цінностями ХІХ ст.

Твердження про те, що український народ у своєму європейському розвитку переріс владу, підтверджує і виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівник Центру досліджень сучасного суспільства Оксана Кузяків.

«Євромайдан – це перші паростки зміни структури цінностей, це боротьба не за певний інтерес чи конкретне благо. Це внутрішня боротьба, яка показує, що люди хочуть змін у конкретному напрямку. Чому багато людей вийшли на вулиці? – Вони не хочуть жити так, як жили раніше», – переконана вона.

Під час проведень опитувань в Центрі дослідження сучасного суспільства більшість підприємців вказало, що підписання Угоди про асоціацію дало б можливість для росту економіки України, її потенціалу. Оксана Кузяків зазначила, що в цьому вони бачать «нагоду бути іншими, жити по-іншому, іншу можливість ведення бізнесу». В нашому суспільстві підприємці бачать корупцію як одну з основ ведення бізнесу.

«Корупція як податок на отримання певного блага переросла в данину, щоб не отримати значно гіршого результату», – додала керівник наукового і аналітичного центру компанія «pro.mova» Вікторія Бриндза.

На її думку, «ми навчилися і привчилися обходити правила, замість того, аби будувати наші правила по-новому. Сьогодні це найбільший виклик для нас».

Доцент кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів ЛНУ ім. І.Франка, викладач LvBS Ярослав Притула, який в цей час знаходився у Вашингтоні і приєднався до дискусії за допомогою конференц-зв’язку, в підписані Угоди бачить дещо іншу перспективу для українського народу: «Підписавши Угоду чи вступивши в ЄС, ми не будемо завтра мати європейських доходів. Як на мене, ключовими є два фактори: емоційний фактор вступу в ЄС, який приведе до побудови чітких та правильних «правил гри», та інституційний, адже забезпечення прав приватної власності виховує зовсім інших людей, нову генерацію».

Ярослав Притула зазначив, що на початках, після підписання Угоди, буде доволі складно, особливо там, де є неефективне виробництво, відтак ефект для сходу і заходу України може бути різний. Однак все суспільство повинне об’єднатися навколо спільного багатства – людини. «Ми повинні будувати суспільство яке орієнтоване не на максимізацію прибутків, а таке, яке орієнтоване на мінімізацію бідності», – резюмував він.

Погодився з думкою Ярослава Притули і Бернард Уде. «Не питання прибутку, а гідність робітників має бути основою суспільно-відповідальної етики підприємництва», – зазначив він.

Бернард Уде також висловив свої спостереження про те, що люди на майданах презентують ті європейські цінності, до яких так прагне український народ. Серед цих цінностей він виділив самовизначення індивіда, його політичну самоідентифікацію, а також гідність кожної людини.

«Українці поводяться так, немов вони є в демократичній європейській країні. Відтак Україна на даний момент є найбільш європейською країною, а Львів – найбільш європейським містом», – виразив свою думку філософ Франс Герадтс.

Своє твердження він пояснив наступним чином: «Євромайдан – це єдиний прецедент в історії ЄС, коли люди стоять за приєднання до Унії. Це ще раз свідчить про те, що Україна – це європейська держава».

Окремо Франс Герадтс відзначив і студентів, які перші вийшли на майдани. Причиною цього послужило їх бажання побороти корупцію, в тому числі і в навчальних закладах.

«За відсутності корупції в навчальному процесі диплом тоді буде підтвердженням здобутих знань і фаху, відтак підприємець не боятиметься брати на роботу людину з цим дипломом. Тому УКУ є особливим університетом в цьому випадку з багатьох причин. Одна з них – те, що цей університет не є скорумповний. Тут ти не зможеш купити свого іспиту, тут ти повинен вчитися», – відзначив Франс Герадтс.

Директор Інститут родини та подружнього життя Юрій Підлісний зауважив, що Євромайдан вселив надію, що в Україні можна побудувати інституцію без корупції. Відтак зараз настав переломний момент, коли або народ ламає те, що є, або ми всі падаємо в застій.

Учасниками семінару, окрім експертів, були і студенти УКУ. Обговорення, які тут відбулися, викликали певний резонанс серед них у вигляді як своїх думок, так і питань.

Організатори: Міжнародний інститут етики і проблем сучасності, Львівська бізнес-школа УКУ, Інститут лідерства та управління УКУ

При підтримці: Міжнародного фонду «Відродження», фонду Конрада Аденауера, Development and Cooperation – EuropeAid


Прес-служба УКУ
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ