В Закарпатській області позитивні аспекти заробітчанства

В Закарпатській області позитивні аспекти заробітчанства

09.12.13 08:10 0 735
За останні 6 років обсяг міжнародних переказів від приватних осіб в Україну, основну частину яких становлять гроші, зароблені трудовими мігрантами, зріс на 34%. 2012-го він, за даними Світового банку, сягнув солідних $ 6,9 млрд., другий рік поспіль обганяючи прямі іноземні інвестиції у вітчизняну економіку, що, за даними Держкомстату, становлять $ 6 млрд.

За усередненими розрахунками лише за перше півріччя 2013 року заробітчани перевели в Україну близько 4 мільярдів доларів. Якщо взяти до уваги, що ця цифра не враховує кошти, привезені нашими співвітчизниками, які трудяться за кордоном, у вигляді незадекларованої готівки, вона стає ще більш вражаючою.

Цей факт надійно закріплює за заробітчанами статус найбільшого фінансового донора країни, правда, не в глобально-економічному значенні, а, на жаль, лише в побутово-соціальному. Простіше кажучи, більшість цих коштів банально «проїдаються».

Частина грошей вкладається заробітчанами в будівництво, саме тому в багатьох закарпатських селах ви не побачите старих завалених халабуд, наші села не вимирають, як наприклад, у Центральній та Південно-східній Україні.

Окремим рядком можна сказати про будинки закарпатських румунів. Історично склалося так, що особливості менталітету переважної частини представників сільського населення румунської нацменшини привели до появи справжніх «перлин» архітектурної думки в селах Нижня Апша (колишня Діброва) Тячівського району та Біла Церква і Середнє Водяне Рахівського. Що характерно, розміри таких «палаців» є невиправдано великими, а пояснюються вони банальним змаганням між сусідами.

Більш схильними до розтрачання зароблених коштів є представники ромської національної меншини. І хоч значна кількість ромів таких сіл, як Королево та Веряця Виноградівського району, також працюють на заробітках за кордоном або в межах України (як правило, на найбільш «брудних» і некваліфікованих видах робіт), ошатних будиночків у ромських таборах ви не побачите.

Зовсім інша картина з витрачанням коштів серед представників угорської національної меншини та українців (чи то пак представників корінної більшості слов’янського населення Закарпаття). Тут ми можемо побачити значний прогрес у перебудові мислення людей у правильному напрямі.

Переважна більшість заробітчан серед українців та угорців витрачають значні кошти на оплату навчання дітей, навіть закордонного. Ця тенденція є надзвичайно позитивною. Наші земляки не хочуть, щоб їхні нащадки «батрачили» так само, як вони, а бачать їх успішними людьми, якщо не в Україні (що на є, швидше, мрією), то в європейських країнах чи США.

Можливо, така переміна мислення відбувається тому, що, живучи й працюючи в європейських країнах, навіть на низькокваліфікованих роботах, наші земляки користуються всіма благами європейської цивілізації і роблять для себе певні висновки, насамперед такий: працюючи чесно, можна досягти не тільки фінансового результату для себе, а й добробуту для держави (на жаль, наразі для чужих держав).

По приїзді додому їм уже важче давати хабарі чиновникам, важче продавати свої голоси на виборах, вони усвідомлюють важливість вищої освіти для своїх дітей. Їм хочеться чесно жити і працювати на своїй землі. На жаль, влада поки що такої змоги не дає…

Андрій ВАЩУК

«Карпатський об’єктив»
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: У ПАР національний день ...
Наступна новина: Тернопільська обласна ...

КОМЕНТАРІ