Аня до березня навчалася у Мізоцькій школі-інтернаті. На вихідні часто рідні забирали дитину додому. Мама згадує, що дівчина цікавилася географією, полюбляла читати українську та зарубіжну літературу, захоплювалася в’язанням та плетінням з бісеру. Загалом була як усі діти, проте чомусь втікала з дому. Неодноразово працівники міліції знаходили підлітка та повертали родичам.
Світлана Андріївна доглядає стареньку маму та й сама після зникнення донечки прихворіла. Проте воліє про це не говорити. Жінка з нетерпінням чекає того дня, коли Аня переступить поріг домівки і обійме її.
— Донечко, вернись, мені так тебе не вистачає. Анюточко, вернись, дитя, додому. Ми тебе дуже любимо, — плачучи, звертається до дівчини мама.
Сподіваємося, що безмежна материнська любов та туга розтоплять серце Ані і незабаром вона повернеться додому.
СЗГ УМВС України
в Рівненській області
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Росія виступила на захист ...
Протокол перевірки знань з охорони праці: що має ...
Як зібрати підсвічування полиць із конекторами та контролером
Як оцінити готовий бізнес: методи, мультиплікатори і реальні цифри ринку
Як розтопити шоколад, щоб він не взявся крупинками
Велосипеди для міста, спорту та відпочинку: як вибрати модель і де купити в Одесі