«І економічні суб’єкти, і населення - вони наразі є більш стійкими щодо можливих політичних ризиків, ніж, скажімо, це було у 2004 році. Тоді - ми пам’ятаємо - Майдан досить серйозно вдарив і по валютним очікуванням, і по очікуванням вкладників банків», - навів аналогії економіст.
Він відзначив виважену політику Національного банку України, яка мінімізує девальваційні ризики.
«Є сьогодні напрацьований інструментарій і він працює в межах НБУ і комерційних банків, які можуть протидіяти девальваційним ризикам. Є достатньо напрацьований інструментарій щодо стабільності банків і уникнення панічних реакцій з боку вкладників, ну і, власне, є єдність розуміння влади і бізнесу в тому плані, щоб тут не допустити кризових зривів, тому що, власне, це було б погано для всіх», - зазначив він.
При цьому затягування політичної нестабільності, за словами Жаліла, - це втрати для економіки, зокрема зниження динаміки економічного зростання та зменшення інвестиційної привабливості країни.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львові відбудеться ...
Наступна новина: Вадим Карасьов: Парламент ...
Водопонижение: как выбрать?
Мовний етикет у різних країнах: як не здатися неввічливим за кордоном
Велосипеди для міста, спорту та відпочинку: як вибрати модель і де купити в Одесі
Як оформити спадщину: строки, документи, порядок дій
Осіння рутина для шкіри без зайвого