«Чи може таке політичне тіло як Янукович підписувати гідні угоди? Звісно що ні! 15 мільярдів – це насправді цілком логічний і закономірний результат між рабом і хазяїном. Рано чи пізно і цей раб, що називається Янукович, і цей хазяїн, що називається ліліПутін, відійдуть на смітник історії. Натомість на наших п’єдесталах завжди будуть Шевченки і завжди будуть Акакії Церетелі, це якщо згадувати грузинів. Тому не сприймаймо це як трагедію, а сприймаймо це як вигасання епохи «совка», яка намагається брудними грішми триматися за царя, який тримає руку на нашому горлі. Ми заберемо цю руку – ми це вже засвідчуємо своїм двадцять сьомим днем боротьби на майданах у всій Україні!». Про це 18 грудня 2013 року заявила народний депутат України свободівка Ірина Фаріон, виступаючи на Майдані Незалежности в Києві.
Перед виступом націоналістки до українців зі словами підтримки звернувся гість із Грузії. З цього приводу Ірина Фаріон зазначила: «Щойно зі сцени зійшов посланець Грузії. Тому не можу не апелювати до нашого великого пророка Тараса Шевченка. Коли Грузія і увесь Кавказ були у великій небезпеці від наступу московської орди, яка зараз увійшла у царство нашого духу або намагається увійти, то треба згадати геніяльну поему нашого Тараса Шевченка «Кавказ». І саме грузинам він адресував свої слова: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає, за вас правда, за вас сила і воля святая». Ці слова сказано ще в ХІХ столітті, а в ХХІ столітті на нашу всеукраїнську сцену прийшов молодий грузин, чомусь із засмученими очима, тому що нас сьогодні трохи менше. Але я не маю жодних сумнівів, що це – невеличка перерва у нашому повстанні, що ми набираємося сили, і що наша кількість тут ставатиме нашою потужною якістю».
Ірина Фаріон наголосила, що нині українці мають єдиний шлях. І він найскладніший – шлях деколонізації і деокупації:
«Подивімося на угоду, яку підписував раб і хазяїн із історичного погляду. Одна із найтяжчих угод, яка була укладена 1687 року між гетьманом Мазепою і російськими царями, називалася «Коломацькі статті»: відповідно до них, а зокрема, 19-го пункту, «зливалися воєдино два народи – український і московський». Забороняли вживати найважливіше для нас на ту пору політичне поняття «гетьманату», що було символом держави – Запорозької Січі. Це підписав гетьман Мазепа – власне, так він розпочав свій шлях у велику українську політику. Проте на двадцять другому році свого політичного життя він сказав Петрові назавжди «Ні!». Тому його поразка під Полтавою насправді стала нашою перемогою. Нині ми маємо знаковий мовний оксиморон, який звучить так: «переможна поразка», тому що український ген ні в ХVІІ столітті, ні в ХХ, ні в третьому тисячолітті не здатні знищити жодні угоди. Бо ми з вами – сильніші за той папір і за тих плебеїв, які намагаються керувати цим світом. Той, хто живе лише брудними грішми, буде зруйнований. Той, хто очолює банду, саме цією бандою і буде знищений!
Процес самопоїдання всередині цієї кримінальної українофобської орди, яка називається «Партією регіонів», та комуністичним лайном розпочався. Вони здають зараз «стрілочників» попових, коряків, сівковичів – їхнє доміно буде зруйноване передусім їхніми руками.
Колись я питала тата, як нам зруйнувати цю страшну імперію, яка називалася СССР. Тато тоді процитував мені Андрея Шептицького: «Той, хто це будував, це і зруйнує». Наше завдання полягає в тому, аби зіштовхнути їх у цю вигрібну яму світової історії, аби вони з неї ніколи не вийшли. Насправді зло здатне реанімуватися лише тоді, коли слабкі ідуть йому на послугу. Та хіба ми слабкі, аби йти на послугу цьому злу, хіба ми сьогодні перед цією нікчемною вчорашньою угодою можемо демонструвати нашу печаль? Зоставмо печаль, натомість даймо руку нашій внутрішній силі і радості нашої боротьби, нашого повстання, єдности і внутрішньої сили!
Коли у політиці штиль – треба збуджувати суспільство, бо без збудження нічого не народжується – ні пісні, ні вірші, ні діти. Коли у політиці «штормить», а зараз «штормить», треба демонструвати максимальну рівновагу розуму і серця. Це, власне, те, чого ми маємо разом з вами навчитися на всіх майданах України: максимальна рівновага розуму і серця! Це неабияк допоможе нам вистояти у нашій дуже складній боротьбі з неабияким ворогом, який є не просто класичним бандитом-кримінальником – це українофоби і московські холуї. На превеликий жаль, у третьому тисячолітті ми отримали оцю найстрашнішу ядерну суміш шовіністичного падла і малоросійського хохла. Якщо ми це падло як останню гадину не розчавимо силою нашого духу – то що ми скажемо нашим дітям? Ми встигли вже їх народити, і якщо знищать нас, бо зараз уже відкривають кримінальні справи, СБУ формує списки виступальників на майданах, тих, хто підтримує життя на майданах, тих хто приходить на майдан; якщо впадемо ми – встане инша лава, лава наших дітей, тому що для нас це не політика, для нас це спосіб життя, світогляд, світобачення.
Ми вільні люди і хочемо свободи не лише собі. Бо набагато краще рости, розвиватися у суспільстві самодостатніх, сильних і вільних людей, які розуміють, що економіка – це всього-на-всього грошовий вияв політики і, що найважливіше – культури. Ви тут, на Майдані, двадцять сьомий день демонструєте найвищий рівень передусім культури взаємин, найвищий рівень культури мислення, найвищий рівень нашої політичної мети. Тому абсурдними є сполуки «неполітична освіта», «неполітична культура», «неполітичні громадські організації». «Політика» у перекладі з грецької означає «спільна діяльність». Іван Франко це тлумачив ще в ХІХ столітті – «не існує неполітичної культури». Сподіваюся, що ми довели собі, довели цілому світові, що нашої ходи не спинити!»
Прес-служба Всеукраїнського об’єднання «Свобода»
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Домовленості України і ...
Наступна новина: Волинський бізнес у грудні ...