Про це пише політолог Ігор Танчин на своїй сторінці у Фейсбук.
«КПРС 70 років примушувала студентів вивчати революційну теорію – все намарне.
Недавно натовп зруйнував пам’ятник Леніну. Таке враження, що зробили вони це із криками «Не вчитися, не вчитися і ще раз не вчитися!». Мушу зізнатися, що я на боці цих людей у їхніх діях, але не в таких гаслах. Бо вчитися таки треба. І вчитися треба у кращих. А якщо йдеться про революцію (у нас зараз, здається, революція?), то найкращим був якраз Ленін», – зауважив політолог.
Він підкреслив: «Прикро, що молодь не знає класики, а зрілі мужі, вочевидь, або забули свої конспекти з наукового комунізму, або тупо прогулювали пари з цієї наукової дисципліни. І тепер ці ледачі недоучки очолили революцію, звідси й відповідні результати».
Отож, «щоб ліквідувати цю прикру прогалину та спонукати молоде покоління до науки, яка, як відомо, з лісу виводить», Ігор Танчин наводить кілька цитат із праць Леніна: «Советы постороннего»
1) Никогда не играть с восстанием, а, начиная его, знать твердо, что надо идти до конца.
2) Необходимо собрать большой перевес сил в решающем месте, в решающий момент, ибо иначе неприятель, обладающей лучшей подготовкой и организацией, уничтожит повстанцев.
3) Раз восстание начато, надо действовать с величайшей решительностью и непременно, безусловно переходить в наступление. «Оборона есть смерть вооруженного восстания».
4) Надо стараться захватить врасплох неприятеля, уловить момент, пока его войска разбросаны.
5) Надо добиваться ежедневно хоть маленьких успехов (можно сказать: ежечасно, если дело идет об одном городе), поддерживая, во что бы то ни стало, «моральный перевес». «Марксизм и восстание»
«Чем короче, чем резче будет декларация, тем лучше….
Прочтя эту декларацию, призвав решать, а не говорить, действовать, а не писать резолюции, мы должны всю нашу фракцию двинуть на заводы и в казармы: там ее место, там нерв жизни, там источник спасения революции, там двигатель Демократического совещания.
Там должны мы в горячих, страстных речах разъяснять нашу программу и ставить вопрос так: либо полное принятие ее Совещанием, либо восстание. Середины нет. Ждать нельзя. Революция гибнет.
А чтобы отнестись к восстанию по-марксистски, т. е. как к искусству, мы в то же время, не теряя ни минуты, должны организовать штаб повстанческих отрядов, распределить силы, двинуть верные полки на самые важные пункты, окружить Александринку, занять Петропавловку, арестовать генеральный штаб и правительство, послать к юнкерам и к дикой дивизии такие отряды, которые способны погибнуть, но не дать неприятелю двинуться к центрам города; мы должны мобилизовать вооруженных рабочих, призвать их к отчаянному последнему бою, занять сразу телеграф и телефон, поместить наш штаб восстания у центральной телефонной станции, связать с ним по телефону все заводы, все полки, все пункты вооруженной борьбы и т.д».
Політолог додав, що є ще праця «Задачи отрядов революционной армии» – це, з його слів, взагалі пісня.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопіллі майже у ...
Наступна новина: В Закарпатській області ...
Conquering Industrial Vibration: A Case Study in ...
Види та призначення мідних дротів
Программа '12 шагов': поддержка и восстановление с клиникой "Stop-зависимость"
Чому купувати все для своїх улюбленців потрібно в перевіреному магазині?
Чому вигідно придбати нерухомість в ОАЕ