У цей день, з рук командирів підрозділів, близько трьох сотень молодих солдатів-строковиків та контрактників отримали стрілецьку зброю: автомати АК-74, кулемети ПК та РПК, снайперські гвинтівки СВД, протитанкові гранатомети РПГ-7В тощо. Із цим озброєнням вони опановуватимуть усі тонкощі військової науки та, власне, своєї військової спеціальності. Крім того, за новосформованими екіпажами бойових машин, водіями автомобілів і спецтранспорту були офіційно закріплені зразки військової техніки.
Настрій учасників заходу був, загалом, піднесений. Адже який юнак не мріє про те, щоби хоч раз у житті взяти до рук справжню зброю. До того ж, й командири підрозділів самі підтримували позитивний дух підлеглих. Зокрема, у роті снайперів Залізної бригади є власні традиції пов’язані зі зброєю. До прикладу, кожен боєць-неофіт, отримуючи снайперську гвинтівку СВД, дає їй жіноче ім’я. Бійці вважають, що у такий спосіб встановлюється тісний психологічний зв’язок між стрільцем та його зброєю.
«Отримуєте бойову, не заряджену снайперську гвинтівку СВД за номером… Опановуйте та вивчайте цю зброю»: промовляє до підлеглого виконуючий обов’язки командира роти снайперів бригади старший лейтенант Геннадій Родюк. Після того, як боєць ставить у роздавальній відомості свій підпис і, за традицією, тисне руку своєму командиру, той цікавиться: «А як звати твою «чорноброву», козаче?».
– Кожен підрозділ має мати традиції, які допомагають службі, – говорить старший лейтенант Геннадій Родюк. – Ми, снайпери, не виключення. Наша основна зброя – СВД. Снайперська гвинтівка Драгунова калібру 7,62 міліметри прийнята на озброєння ще у 1963 році. Зброя, хоч і не нова, але найбільш розповсюджена на сучасних театрах бойових дій. Вона надійна, відповідає усім вимогам до даного виду озброєння. А те, що естетично вона не дотягує до більш сучасних зразків – так нам із нею не на міжнародних виставках озброєння діяти, а у полі, де зовнішній вигляд приноситься у жертву функціональності. Стрілець озброєний СВД, або її модифікаціями, сам по собі зброя грізна. У бою снайпери діють, як мисливці: вибивають ворожих командирів, кулеметників, знищують бойові розрахунки, виводять з ладу легко броньовані цілі тощо. Для того, щоб опанувати усі тонкощі професії військового снайпера потрібно дуже важко і наполегливо працювати над собою. Без стійкого морального зв’язку бійця та зброї зробити це неможливо. Тому, напевно, ми й запровадили таку традицію – давати зброї власні імена. Точніше, звернулися до аналогічних воїнських традицій, які були задовго до нас.
Серед тих, хто стояв цього дня у лавах снайперського підрозділу окремої механізованої Залізної бригади, був й солдат строкової служби Віталій Последов. Хлопець призваний до Збройних Сил з села Цміни Маневицього району Волинської області. Свою «снайперку» нарік Вікторією, на честь дівчини.
– Буду любити і поважати, як кохану, – говорить він. – Але й про справжню не забуватиму.
Юнак розповів, що до війська пішов після профтехучилища, здобувши фах техніка-механіка. Хлопець каже, що із вибором не прогадав, адже служба у найстаршому механізованому з’єднанні Збройних Сил України виявилась цікавою та насиченою з перших днів.
– Навчатися на армійського снайпера важко, але цікаво. До цього прикладає зусиль наш командир. До прикладу, кроси під час фізпідготовки бігаємо під мелодії «хеві-металу». Виявляється, швидкий і ритмічний темп важкої музики змушує серце битися ще швидше, поліпшується кровообіг, внаслідок чого підвищується загальний тонус. Тож пробігаємо більшу дистанцію. І таких нюансів щодня переймаємо від офіцерів-наставників безліч. – розповідає майбутній снайпер солдат Віталій Последов.
Після завершення урочистостей, особовий склад механізованої бригади із розгорнутим Бойовим прапором військової частини здійснив проходження урочистим маршем. А для того, щоби кожен солдат знав свій маневр, ТВО командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник, згодом у клубі бригади окреслив офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом конкретні завдання, які чекають на них у 2014 навчальному році.
— Минулий рік у рамках засвоєння предметів бойової підготовки був експериментальним, випробовувалися нові методи навчання, — зазначив генерал-лейтенант Ігор Колесник. — У поточному році завдання перед кожним військовослужбовцем стоять більш складні, однак — і більш цікаві. Цього року у лавах війська востаннє проходять службу солдати-строковики. З огляду на це командирам підрозділів рекомендовано вести поміж них активну роботу щодо заохочення їх на військову службу за контрактом. Адже підчас служби молоді вояки для них, наче на долоні, та є час і можливості вивчити їхні морально-ділові якості, побачити їх під час виходів на полігони, у повсякденній діяльності. Нові методи підготовки військ, які ми випробовували упродовж минулого року орієнтовані саме на військовослужбовців за контрактом. А саме — дворічний цикл з трьома періодами підготовки. У базовому періоді підготовки кожен має навчитися військовій справі, у інтенсивному періоді — відточити майстерність у складі своїх підрозділів і увійти до підтримуючого періоду вже справжнім професіоналом.
Він наголосив, що наприкінці інтенсивної підготовки кожного з військовослужбовців бригади очікує участь у тактичних навчаннях у складі бригадної тактичної групи, яка буде діяти автономно протягом тривалого часу й на незнайомій місцевості. Тобто, підсумкову оцінку спроможності виконувати завдання за призначенням особовий склад здобуватиме на будь-якому полігоні Збройних Сил України, який буде визначено раптовим розпорядженням вищого командування. У терміни, відведені нормативами, особовий склад з усім необхідним має відбути у визначений район. Це може бути, як сусідня область, так й полігон розташований за тисячу кілометрів від пункту постійної дислокації.
Генерал-лейтенант Ігор Колесник закликав присутніх поставитися до занять з бойової підготовки із всією відповідальністю, адже невпевнені дії окремого солдата можуть серйозно знизити кінцевий результат у визначенні боєздатності підрозділу. Також він нагадав військовослужбовцям про недопущення порушень військової дисципліни, що також значно впливає на якість набуття професійних якостей.
— Минулого року ви виявили хороші результати під час підсумкових навчань батальйонної тактичної групи на тактичному полі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, — сказав ТВО командувача оперативного командування «Північ». — Чи не вперше механізовані підрозділи діяли у зв’язці із приданими їм підрозділами артилерії, високо мобільних десантних військ, армійської авіації та Повітряних сил. Фактично, це було практичною ілюстрацією можливостей нашого війська в умовах сучасного бою. Вважаю, що весь особовий склад із завданням упорався. Але цього року завдання будуть значно складнішими. У першу чергу для офіцерського складу. Командири усіх рівнів мають готуватися самі та навчати підлеглих до дій у автономному форматі, на різних типах місцевості, у випадках, які притаманні сучасним формам мобільних військових операцій. Як я вже наголошував, батальйонна тактична група 24-ї омбр та розвідувальний підрозділ цього року тренуватимуться спільно із колегами з інших військових частин оперативного командування «Північ», — зазначив він.
Аналогічні збори відбулися й на Закарпатті, у 128 окремій гірсько-піхотній бригаді, де командиром полковник Олег Христенко.
Заходи відбулися під головуванням керівника групи контролю – тимчасово виконуючого обов’язки начальника управління бойової підготовки – заступника командувача військ оперативного командування полковника Олексія Тарана. наступні два тижні буде присвячено різноманітним тренуванням.
Насамперед, вже проведено заняття з попередження травмування особового складу під час виконання заходів бойової підготовки та повсякденної діяльності. Крім того, офіцери, прапорщики та військовослужбовці за контрактом з початку тижня поновили теоретичні знання положень інструкцій, керівних документів та настанов щодо поводження зі зброєю, вибуховими та токсичними речовинами, електричними приладами; правил експлуатації та технічного обслуговування озброєння бойових машин та військової автомобільної техніки.
– Фактично, в оперативному командуванні строковці залишилися лише в двох бригадах – 24 механізованій та 128 гірсько-піхотній – з огляду на це командирам підрозділів рекомендовано вести поміж них активну роботу щодо заохочення їх на військову службу за контрактом. Наше завдання полягає в тому аби надати керівному складу бригади та підпорядкованих підрозділів методичну допомогу в цих питаннях й передати досвід, що вже напрацьований в інших військових колективах, де контрактники складають сто відсотків особового складу.
Вадим Бакай,Віталій Іванов, Володимир Скоростецький.
Регіональний медіа-центр МО України
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопіллі за фактом ...
Наступна новина: Феттель: Я не боюся бути в ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?