Ольга Скрипник: Кримчанам є незрозумілою позиція української влади щодо Криму

Ольга Скрипник: Кримчанам є незрозумілою позиція української влади щодо Криму

26.03.14 13:36 0 645
Вчора на зустрічі «Крим до і після 16 березня: свідчення очевидців» у рамках XI Міжнародного фестивалю кіно з прав людини Docudays UA у Києві Ольга Скрипник з Ялти заявила: «Громадянам України, котрі мешкають у Криму, незрозуміла позиція української влади щодо Криму. Нас здають і просто очікують!».

За словами Ольги Скрипник, вал втікачів із Криму, що невпинно збільшується, повинен змусити українську владу визначитися у цій ситуації: «Влада повинна створити умови для тих людей у Криму, які є громадянами України. Натомість влада готується ухвалити законопроект, який нас усіх затаврує як колаборантів. На верхах мовчать і невідомо чого очікують».

«Якщо очікують, зникне Путін і Крим повернеться до України, то це одна позиція, – тоді мають бути ухвалені відповідні закони. Але якщо Україна готова цього року почати збройний захист і силову акцію з повернення півострова, то тоді слід подбати про безпеку мирного населення. Є ж гуманітарне право! За цим правом держава має хоча б вивезти цивільне населення з театру воєнних дій. Україна чітких заяв не робить. Тим паче Путін, – зрештою, що від нього очікувати, – тому продовження окупації можливе.

Росію можуть зацікавити українські порти Одеси, Миколаєва, Херсона. Потім потрібна буде Херсонська область, щоб контролювати Крим. Теоретично це можливо. Незабаром вибори президента, і це також привід для дестабілізації ситуації в Україні, особливо в її східних регіонах, тому Росія може скористатися цим для окупації ще й тих теренів. Путін непередбачуваний, він не визнає жодних стандартів, правил і законів, тому важко уявити, що в нього на думці. Ми, кримчани, бачимо, що в нас як мінімум стоїть 40 тисяч російських військовиків, а Путін заявляє, що не знає, не бачить там нікого. Коли є правова держава, ми точно знаємо, що буде завтра, яких дій чекати від чиновників і як на це реагувати. А коли нема правового поля і правової держави, то ніхто не знає, що буде завтра, коли зупиниться Путін і скільки ще буде жертв», – сказала Ольга Скрипник.

Аналізуючи причини того, що трапилося, Ольга Скрипник зазначає: «З боку України за роки незалежності було допущено чимало помилок щодо Криму. І ясна річ, Росія від 1991 року не залишала спроб своєї присутності на півострові: з’являлися байкери з клубу «Нічні вовки», «Русскоє єдінство», що його очолює бандит Аксьонов, який відомо звідки отримував фінансування, але українські спецслужби на це заплющували очі. Тому нема чого дивуватися, що чимало людей стало жертвами російської пропаганди.

Частину кримчан просто залякали погрозами: якщо не голосуватимуть за Росію, то втратять підприємства, місця навчання й праці. Свідомо голосували хіба що голосували члени «самооборони», яка упереваж складається із бандитів, а вони саме за таку Росію, за те поле криміналу, де вони себе комфортно почувають.

Слід також усвідомлювати, що ті, хто під час нелегітимного кримського референдуму голосували за приєднання до Росії, є людьми похилого віку. Вони навіть не за Росію, а за Радянський союз. Найжахливіше, що голосуючи за свій уявний Радянський союз, вони стали заручниками ситуації, в якій відомо куди спливатимуть ялтинські квартири, коли розпочнеться націоналізація власності. Усвідомлення буде страшним і важким».

«Чимало громадський організацій, зокрема й наша, давно били на сполох щодо потужної російської пропаганди в Криму. Активісти інформували про цю небезпеку й висловлювалися за програми толерантності і створення реальної журналістики, бо в Криму стандарти журналістики максимально не застосовувалися. Але влада ігнорувала заклики громадського сектора», – з гіркотою зазначає Ольга Скрипник.

За словами Ольги Скрипник,16 березня, коли «зелені чоловічки» патрулювали периметри виборчих дільниць для забезпечення «свободи волевиявлення», вона із іншими активістами змушені були втікати зі своєї рідної землі, бо їх за підтримку України переслідували й били.

«Коли ми бігли, було жахливо бачити, як уздовж дороги стоять бетеери, по три на кілометр, і на тих бетеерах – по четверо автоматників... У Криму й досі залишаються наші батьки, родичі, друзі. І ми повинні спитати владу, що робити і як діяти. Згідно із законом України про громадянство, автоматичне здобуття російського громадянства не позбавляє нас громадянства українського, адже ми не писали добровільної заяви про припинення українського громадянства», – пояснює правозахисниця.

Учора кримські втікачі й правозахисники були присутні на засіданні комітету з прав людини у Верховній Раді України, де намагалися ініціювати внесення поправок до українських законів, але народні депутати їм відповіли, що оскільки це вимагатиме змін до Конституції, тому жодних поправок до закону про громадянство не буде.

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: У Львівській області за ...

КОМЕНТАРІ