Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
Водночас прес-служба подає розмову з о. Тарасом Островським про кінострічку «Страсті Христові», Страсний тиждень і Воскресіння Ісуса, а також про християнське покликання й роль молоді у житті церкви.
– Отче, одним із ключових філософських моментів у фільмі «Страсті Христові» були слова Понтія Пилата, з якими він звернувся до Ісуса: «Що таке істина?». Як Ви вважаєте, де ми, християни, повинні шукати відповідь на це запитання, і які Ваші особисті враження від перегляду кінострічки?
– Цей фільм я переглядаю кожного року перед святом Воскресіння. Незважаючи ні на що, «Страсті Христові», безумовно, можна вважати витвором кіномистецтва, який відповідає класичному рівню Голлівуду. Фільм критикують і за те, що у ньому баналізується образ воскресіння, і за відвертий антисемітизм. Особливо неоднозначним є образ Диявола у цій кінострічці, який багато глядачів порівнюють за схожістю із постаттю Діви Марії. Звісно, є моменти, коли Христос і справді ніби бореться на рингу із Дияволом: Сатана Його нокаутує, але, врешті, Ісус перемагає зло.
Як відомо, і режисер Мел Гібсон, і виконавець головної ролі Джеймс Кевізел дуже серйозно поставилися до роботи над фільмом. На мою думку, «Страсті Христові» стали чудовою спробою реанімувати духовність суспільства. Після виходу кінострічки багато людей навернулося до церкви, і неважливо, якої саме християнської конфесії. Ми з Вами повинні зрозуміти, що жоден фільм не може бути джерелом правди про життя Господа на землі. Це тільки інтерпретація, всю правду розповісти може лише Євангеліє. Отже, ми можемо читати і критичні, і схвальні рецензії щодо кінострічки «Страсті Христові». Як сказала у фільмі дружина Понтія Пилата: «Якщо ти сам не хочеш чути істини, ніхто тобі не допоможе її пізнати». Зараз виходить багато фільмів, які описують сюжети із Біблії, наприклад «Ной». Але ми, християни XXI століття, саме тепер повинні повертатися до джерел. Істина тільки одна – це Книга книг, яка допоможе нам пізнати Бога і самого себе – Святе Письмо. І найважливіше для християн – це те, якою є наша віра, яким є наше життя з Богом, які ми є в стосунку з Ним, і як ми ставимося до наших ближніх.
– У період Страсного тижня церква вчить нас, що людина повинна залишити всі свої турботи, забути про все горе, яке траплялося із нею, і піти за Господом. Якою, на Вашу думку, є така людина, справжній християнин, і чим вона має пожертвувати заради спасіння?
– Звісно, одним словом дуже важко описати, яким повинен бути справжній християнин. Це людина, яка зберігає у своєму серці Божі чесноти, віру в Господа, любов до Нього і до свого ближнього. Крім того, це людина, яка надіється на спасіння, яке дарує Бог. Виходячи із цих первинних чеснот, ми повинні слідувати й іншим, які нам дає церква.
– Ви є капеланом двох університетів: ЛНУ ім. Івана Франка і НУ «Львівська Політехніка», тому багато працюєте із молоддю. Як відомо, чимало активних, добрих і освічених молодих людей вважає церкву дуже консервативною інституцією, яка обмежує свободу особистості. Ці хлопці та дівчата є християнами у своїх вчинках, але відмежовуються від церкви. На Вашу думку, як можна подолати таку духовну прірву?
– Хибною є така думка, що ми повинні розділятися самі в собі: немовби, приходячи до церкви, ми є одні, а, перебуваючи у суспільстві, серед своєї громади, інші. Проблема полягає у тому, що ми починаємо ділити життя церкви і життя суспільства. Бути християнином – не означає бути християнином три години в день, а решту часу кимось іншим. Ми повинні бути християнами двадцять чотири години на добу, це певний стиль життя. Таке визначення дуже підходило б для людини XXI століття.
– Цього року радість від Великодня затьмарена всіма трагічними подіями, які сталися під час революції, жертвою Небесної сотні. На жаль, багато із нас не можуть вповні відчути щастя наближення свята. Що Ви би хотіли побажати львів’янам напередодні Воскресіння Ісуса Христа?
– Зважаючи на те, в який спосіб ми здобули певні перемоги у важкий час для держави, для українського народу і церкви, яка ніколи не переставала, не перестає і не перестане бути зі своєю паствою, ми не повинні втрачати надії. Особливо тепер, перед світлим днем Пасхи, у час переходу від смерті до життя, маємо наслідувати приклад мужності Ісуса Христа. Хочу побажати всім, щоб ми ще більше сповнилися цієї надії, розуміння, що жертви, які відбулися, не є марними, що і Христос страждав, але переміг зло. Крім того, бажаю всім нам перебувати у молитві, спілкуванні з Богом. Адже через особисту молитву, через молитву церкви, яка дає можливість промовити до голосу серця кожної людини, ми відшукаємо власну дорогу спасіння.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: В Закарпатській області ...
Наступна новина: На Тернопіллі мобільний ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві