У Львівській області віртуальне шахрайство

У Львівській області віртуальне шахрайство

24.04.14 18:14 0 611
Сучасним айфоном, планшетом та ноут-буком, з’єднаними безпровідним інтернетом з іншими користувачами нині уже не здивуєш нікого. Адже електронно-обчислювальна техніка розвивається напрочуд швидко. У ногу із новітніми комп’ютерними та інформаційними технологіями нині успішно крокують й шахраї та аферисти. Вони постійно знаходять нові методи, за допомогою яких намагаються виманити гроші у довірливих громадян. Як уберегтися від пройдисвітів нам розповіли начальник відділу боротьби з кіберзлочинністю ГУ МВС України у Львівській області підполковник міліції Зеновій Добрянський та оперуповноважений майор міліції Оксана Савич.

Почнемо нашу розповідь з того, як шахраї намагаються реалізовувати свої лихі наміри за допомогою мережі інтернет. Люди шукають оголошення про продаж товару, який їх цікавить, скориставшись інтернет-сайтами «Slando», «Aukro» чи розмаїтими соціальними мережами. Відтак покупці переписуються із продавцем. Під час віртуального спілкування вони обумовлюють ціну, суму завдатку та шляхи доставки товару. Зазвичай, пройдисвіти просять передоплату. Після переказу грошових коштів покупець фактично потрапляє на гачок шахрая. Як правило після цього «продавець» починає пояснювати затримку доставки товару деякими проблемами, які виникли під час розмитнення продукції на кордоні. Відтак , він зазвичай, зникає, залишивши людину ні з чим.

Найчастіше люде й обводять навколо пальця під час купівлі мобільних телефонів, айфонів, ноутбуків та одягу. Кожна друга заява у міліцію пов’язана саме із придбанням стільникових. Уже цьогоріч до відділу боротьби з кіберзлочинністю Львівщини звернулося 8 громадян, яких обшахрували за допомогою мережі Інтернет. Так, зокрема, мешканка Донецької області підшукала в інтернет-магазині «Aukro» оголошення про продаж мобільного телефону. Жінку привабила ціна. Відтак вона написала продавцеві електронного листа про те, що хоче придбати мобільний телефон. Реалізатор повідомив, що для купівлі стільникового необхідно скинути на банківський рахунок завдаток у розмірі півтори тисячі гривень. Жінка погодилася, перерахувавши гроші пройдисвіту. Відтак продавець та покупець домовилися, що телефон буде надіслано через відділ доставки «Нової пошта». Однак, товар так і не надійшов до адресата. Запідозривши, що її кинули, жінка звернулася до працівників відділу боротьби з кіберзлочинністю. Невдовзі оперативники вирахували шахрая, яким виявився студент одного з львівських вишів.

Якось оперативники виявили 27-річного львівського шахрая, який розмістивши оголошення про продаж на сайті інтернет-магазину «Aukro», зацікавив кількох людей низькою ціною. Утім, він кинув своїх покупців за аналогічною схемою.

А куди ж дивляться власники інтернет-магазинів, на яких шахраї розміщують власні оголошення? Чи не потурають у такий спосіб пройдисвітам? Аби бодай якось убезпечити себе від шахрайства, фахівці відділу боротьби з кіберзлочинністю радять потенційним покупцям звертатися до інтернет-магазину «Aukro». Його власники гарантують повернення втрачених коштів за товар, вартість якого сягає до чотирьох тисяч гривень. Якщо людина потрапила на гачок не добросовісного продавця, цей інтернет-магазин стає гарантом та компенсовує ці кошти. Відтак «Aukro» звертається до міліції із заявою за фактом шахрайства, надаючи правоохоронцям усі дані продавця.

Під час придбання товару через мережу інтернет слід звернути увагу на деякі чинники. Якщо ціна товару є суттєво нижчою від ринкової, це вже має викликати якісь підозри у покупця. Завжди необхідно переглянути відгуки людей про продавця. Трапляється, що замість товару, який замовили, надсилають якусь іншу річ. Тому прибувши до поштового відділення, аби отримати своє замовлення, пакунок слід обов’язково відкривати у присутності працівників цієї служби. У випадку, якщо ви отримали не той товар, який замовляли, це зможуть підтвердити свідки. А ще покупцеві слід обов’язково зберігати чеки про проплату та електронні листи, якими він обмінювався з продавцем. Ці відомості також долучають до кримінального провадження, порушеного за даним фактом.

Трапляються випадки, коли люди, розмістивши оголошення про продаж якогось товару на інтернет-сайті чи газеті, вказують у ньому номери мобільних телефонів. Розпитуючи про товар, деякі громадяни просять надати номер банківського рахунку, на який можна скинути гроші. Погоджуючись на це, ви підписуєте собі вердикт. В результаті одного дня з вашої банківської картки можуть зникнути гроші. Яким чином? Зазвичай, всі індивідуальні банківські карточки прив’язані до конкретного номеру телефону. Саме з цього нині намагаються скористатися сучасні кібершахраї. Отримавши ваш номер телефону та номер банківської картки, вони блокують вашу сім-картку, а відтак виготовляють її клон й, підшукавши банкомат, вводять номер банківської картки. У такий спосіб вони можуть привласнити ваші кошти. Тому здійснюючи продаж товару, не слід вказувати в оголошенні номер мобільного телефону, прив’язаний до вашої банківської картки. Коли ви все ж розмістили в оголошенні номер саме цієї мобілки, надайте покупцеві номер іншого банківського рахунку.

Інколи шахраї намагаються скористатися чужим паспортом та банківською карткою іншої людини, аби у такий спосіб приховати інформацію про себе від покупців. Це вони роблять буцімто під приводом переказу коштів. Насправді у такий спосіб вони підставляють власника цієї картки. Тому не варто передавати будь-кому свою банківську картку або паспорт. Коли ж ви загубили документ чи картку, необхідно негайно повідомити про це до структур, якими їх було виготовлено та видано.

Поряд із віртуальним нині процвітає так зване телефонне шахрайство. Ось приклад. Якось у житті Максима Іванчука (ім’я та прізвище з етичних міркувань змінено) трапилася не приємна ситуація. До нього зателефонував знайомий, який почав вимагати повернути йому гроші. Чоловік здивувався, оскільки останнім часом ні в кого не позичав грошей. У відповідь товариш повідомив, що Максим буцімто зателефонував його матері й повідомив, що йому терміново потрібно гроші на операцію. Відтак до жінки прийшов якийсь чоловік й, представившись другом Іванчука, узяв у борг п’ять тисяч гривень. Потому гостя, немов вітром здуло.

Часто пройдисвіти телефонують на мобільні телефони родичів тих, чи інших людей й повідомляють, що останні потрапили у дорожньо-транспортну пригоду. Відтак натякають, що необхідно терміново передати, скажімо, тисячу доларів США, інакше учасник події може загриміти до в’язниці або ж офіційно сплатити значно більшу суму за заподіяні збитки. Тому не варто вірити цим байкам та передавати гроші у руки чужих людей.

Подібні випадки яскраво свідчать, що свій номер телефону та стільникові своїх близьких непотрібно повідомляти малознайомим людям та розповідати про свій спосіб життя та членів сім’ї. Адже будь-яка інформація може бути використана шахраями проти вас.

Однією з категорій кіберзлочинності є махінації з пластиковими картками. Фахівці відділу розповідають,що спритник може встановити на клавіатурі банктомату спеціальні пристрої, за допомогою яких зчитують коди з платіжних карток громадян. Зловмисники перебувають на відстані близько двадцяти метрів, де за допомогою спеціального сканера намагаються зчитати пін-код. Відтак кустарним способом виготовляють платіжні картки й знаючи цю комбінацію, знімають кошти. Аби забезпечити себе від шахрайства, варто уважно оглянути банкомат й перевірити, чи немає на ньому нічого підозрілого. Це є своєрідна накладка – електронний пристрій, який встановлюють на клавіатурі банкомату. Не варто фіксувати пін-коди карток на зворотах самих карток чи записувати їх у телефонній книжці стільникового. Не слід відповідати на дзвінки псевдо-адміністраторів банків, які просять назвати пін-код. В таких випадках шахраї мотивують свій дзвінок тим, що із рахунком картки клієнта виникла проблема, обіцяють заблокувати цей код й вже через десять хвилин надіслати новий. Насправді у такий спосіб пройдисвіти прагнуть лише отримати можливість зняти чужі гроші з рахунку.

Коли ж ви вже стали жертвою «віртуального» пройдисвіта, необхідно звернутися за телефоном відділу боротьби з кіберзлочинністю ГУ МВС України у Львівській області 258- 67-23. Адже лише професіонали спроможні допомогти вам відновити справедливість.

Юрій СКОБАЛО

На фото: старший оперуповноважений відділу майор міліції Тарас Гринчук та оперуповноважений відділу майор міліції Оксана Савич.
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)

КОМЕНТАРІ