У переддень свого ювілею пан Петро радо погодився поспілкуватися з кореспондентом . У розмові знаний львів’янин поділився своїм досвідом, емоціями та думками.
Петро Радковець зумів перетворити своє захоплення у професію, завжди досягає своєї мети і вважає себе щасливою людиною.
На вивчення історії Львова надихнуло те, що я виріс у Львові, і з дитинства історію перемацав руками. Мене завжди цікавило те, що мене оточує. І потихенько захоплення переросло у професію. На жаль, є дуже малий відсоток людей, для яких хобі стає роботою. Мені це вдалося. І те, що мені завжди подобалося досліджувати те, що мене оточує, стало моєю професією.
Окрім того, Петро Радковець любить грати у футбол, писати, майструвати.
Свій образ придумав сам. Щоб досягнути успіху у професії, треба зробити те, що ніхто ще не робив, або про що уже забули. Якось зранку, прокинувшись і голячись біля дзеркала, я згадав, що коли працював в Академії Наук у бібліотеці ім. Стефаника, дізнався, що вуса можна закрутити з допомогою мила – і почав це застосовувати. Спочатку я не знав, як це робиться. Але потихеньку цей процес вдосконалив. Образ (у сучасному вигляді) почав формуватися у роботі. Закрутив вуса – людям це сподобалося. Пізніше додалися інші елементи – мельонек, ляска, камізелька, метелик, цибулька на пузі – все це обростало. Все в житті складається з деталей, але якщо ці деталі вдало підібрати, якщо вони одна одну доповнюють – в загальному вимальовується образ.
Трошки змінити свій образ, підкорегувати пан Петро не проти. Досконалість меж не має. Все можливо (усміхається). Але кардинально змінювати стиль не має наміру. Наразі цей образ мені комфортний. Я себе почуваю в ньому добре.
Найважливіший урок, який засвоїв за своє життя. Я можу досягнути всього, чого я захочу, але я повинен наполегливо працювати у певному напрямку. Якщо так буде, я зможу зробити все, що завгодно. Тільки для того потрібна певна кількість зусиль. А люди дуже часто не досягають своїх цілей тому, що не докладають певної кількості зусиль. Це найважливіший урок, який тільки може бути. Це я зрозумів давно, слава Богу.
Сенс життя. Я колись ставив перед собою питання, що таке щастя. Сенс, щастя – воно ніби близьке. І я вивів для себе формулу: щастя – це те, як ми оцінюємо все, що з нами відбувається. Ті самі речі з двома різними людьми можуть відбуватися однаково. Тільки одна людина буде безмежно щаслива, друга – глибоко нещасна. Наприклад, жінка завагітніла. Одна буде нещасна. Інша все життя бореться, щоб мати дитину. Або хтось попадає у тюрму. Є такі люди, які спеціально роблять щось, щоб їх посадили, бо там нагодують і дах над головою дадуть. Усі ці речі дуже суб’єктивні. І не важливо, що сталося. А важливо те, як ми оцінюємо те, що сталося. Якщо ми будемо оцінювати все, що з нами відбувається, позитивно, ми будемо щасливими. Але знову ж таки все оцінювати позитивно – неможливо, тому що тоді це вже буде діагноз (усміхається).
Повертаючись назад, нічого би у своєму житті не міняв. Все на світі іде до кращого, до кінця. Кінець – це завжди найкраще (сміється). Так що… ні, напевно би не став міняти, тому що те, що відбувається, мені подобається. Я вважаю себе щасливою людиною.
Людям, які вперше приїжджають до Львова, львовознавець радить шукати такі місця, де їм буде комфортно. Що цікавить – туди і йти. Звичайно, є такі знакові місця, як Високий замок, площа Ринок, Оперний театр. Але знову ж таки об’єкти стоять на якомусь там місці. Найважливіше, людина має відчувати себе комфортно і відчути той дух, який їй близький. Такі місця і треба шукати. В кожного вони свої. Так само, як і в кожного львів’янина свій Львів – де виріс, де працював, де познайомився, де щось відбувалося цікаве.
Свій ювілей Петро Радковець збирається провести вдома зі своєю сім’єю і з прекрасними людьми, які прийдуть його привітати.
Колектив вітає пана Петра з ювілеєм і бажає йому міцного здоров'я, довгих літ життя, а також сил та наснаги, щоб займатися улюбленим ділом та ділитися своєю мудрістю, навичками і досвідом ще не з одним поколінням!
Довідка .
Петро Радковець народився 27 квітня 1964 року у м. Львові. Навчався у СШ №8. Закінчив училище, отримав спеціальність майстра з індивідуального пошиття взуття. Служив в армії. Закінчив Львівський поліграфічний інститут.
Львовознавець, відомий екскурсовод. Член історичної секції «Товариства Лева». Працював на взуттєвій фірмі «Прогрес», у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника, був директором Горохівської друкарні на Волині.
Одружений, батько двох дітей.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: 28 квітня відбудеться ...
Наступна новина: Закарпаття: пункт пропуску ...
Зачем заказывать печать визиток у профессионалов?
Найти честного адвоката в Киеве: основы и советы
Що цікавого в iPhone 16?
Переваги охоронної компанії в Києві