?Медіа-експерти говорять: таке ставлення до журналістів у світовій практиці було характерним у «гарячих» точках, де мали інтереси росіяни.
Про це йдеться у сюжеті Вікторії Долик інформаційно-аналітичного тижневика «Погляд на тиждень» (щосуботи о 21:00) на телеканалі ZIK.
«До мене ввечері залетіли люди з автоматами, одягли на голову целофановий пакет, – пригадує момент затримання Руслан Кухарчук. – Потім з мене намагалися вибити інформацію, хто я, чого приїхав. Лунали погрози вбити, відрізати вухо. Це тривало хвилин 45. Були удари дубинкою, кулаками».
У полоні журналіст пробув півдоби. Чому відпустили, – не знає. Лише припускає: для того, щоб він розповів, що у Слов’янську журналістам, та й будь-кому із приїжджих не раді.
Медіа-експерти пояснюють, таке ставлення до журналістів у світовій практиці завжди було характерним там, де росіяни заявляли про свої інтереси.
«Перший випадок жорстокого поводження, розстрілів журналістів, який я пригадую, – це жовтневі події 1993-го року в Москві. Потім були Грузія, Чечня, де журналістів брали в заручники, а потім вимагали за них викупи», – розповів доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка Ігор Паславський.
Режисер Костянтин Аланія живе в Україні 20 років, куди втік із Грузії у 90-х роках минулого століття через грузино-абхазьку війну. Чоловік перебував у лавах національній гвардії, коли під час одного з боїв познайомився із журналістом Георгієм Гонгадзе. Саме після тієї зустрічі Костянтин усвідомив, якою небезпечною є робота журналіста у «гарячих» точках.
На його думку, у такі місця повинні їздити спеціально натреновані та підготовлені люди.
«Гарячі точки самі по собі – небезпечні, а для непідготовленої людини, – тим паче. Понад те, така людина не лише себе наражає на небезпеку, а й тих, хто змушений буде її рятувати», – переконаний Костянтин Аланія.- Дуже складно вимагати у терористів дотримуватися журналістських конвенцій, поважати журналістів. Я б навіть сказав, абсурдно чекати такого ставлення від терористів».
Зазначимо, що, за даними моніторингу Інституту масової інформації, з кінця лютого 2014 року, коли в Криму, а згодом на сході України, активізувалися сепаратисти, було зафіксовано 31 випадок викрадення або захоплення в заручники журналістів, з них 20 випадків – у квітні на території Донецької області. Четверо журналістів досі залишаються у полоні терористів в Слов’янську.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Тернопіллі не стало ...
Наступна новина: Затверджено зміни до ...