УкрЗахідІнформ :: Жорстоке ставлення до журналістів було всюди, де у справи втручалася Росія,

Досі невідома доля чотирьох журналістів, які зникли у Слов’янську – кореспондента ZIK Юрія Лелявського, журналіста «Волинь Пост» Сергія Шаповала, стрімера Артем Дейнега та репортера фонду «Відкритий діалог» Сергія Лефтера. У свою чергу Руслан Кухарчук з асоціації «Новомедіа», якому вдалося вибратись із полону, розповів про залякування та побої.

?Медіа-експерти говорять: таке ставлення до журналістів у світовій практиці було характерним у «гарячих» точках, де мали інтереси росіяни.

Про це йдеться у сюжеті Вікторії Долик інформаційно-аналітичного тижневика «Погляд на тиждень» (щосуботи о 21:00) на телеканалі ZIK.

«До мене ввечері залетіли люди з автоматами, одягли на голову целофановий пакет, – пригадує момент затримання Руслан Кухарчук. – Потім з мене намагалися вибити інформацію, хто я, чого приїхав. Лунали погрози вбити, відрізати вухо. Це тривало хвилин 45. Були удари дубинкою, кулаками».

У полоні журналіст пробув півдоби. Чому відпустили, – не знає. Лише припускає: для того, щоб він розповів, що у Слов’янську журналістам, та й будь-кому із приїжджих не раді.

Медіа-експерти пояснюють, таке ставлення до журналістів у світовій практиці завжди було характерним там, де росіяни заявляли про свої інтереси.

«Перший випадок жорстокого поводження, розстрілів журналістів, який я пригадую, – це жовтневі події 1993-го року в Москві. Потім були Грузія, Чечня, де журналістів брали в заручники, а потім вимагали за них викупи», – розповів доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка Ігор Паславський.

Режисер Костянтин Аланія живе в Україні 20 років, куди втік із Грузії у 90-х роках минулого століття через грузино-абхазьку війну. Чоловік перебував у лавах національній гвардії, коли під час одного з боїв познайомився із журналістом Георгієм Гонгадзе. Саме після тієї зустрічі Костянтин усвідомив, якою небезпечною є робота журналіста у «гарячих» точках.

На його думку, у такі місця повинні їздити спеціально натреновані та підготовлені люди.

«Гарячі точки самі по собі – небезпечні, а для непідготовленої людини, – тим паче. Понад те, така людина не лише себе наражає на небезпеку, а й тих, хто змушений буде її рятувати», – переконаний Костянтин Аланія.- Дуже складно вимагати у терористів дотримуватися журналістських конвенцій, поважати журналістів. Я б навіть сказав, абсурдно чекати такого ставлення від терористів».

Зазначимо, що, за даними моніторингу Інституту масової інформації, з кінця лютого 2014 року, коли в Криму, а згодом на сході України, активізувалися сепаратисти, було зафіксовано 31 випадок викрадення або захоплення в заручники журналістів, з них 20 випадків – у квітні на території Донецької області. Четверо журналістів досі залишаються у полоні терористів в Слов’янську.

Про це повідомив ZIK

Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ .

Попередня новина:

Наступна новина:

Жорстоке ставлення до журналістів було всюди, де у справи втручалася Росія, – медіа-експерти

КОМЕНТАРІ

Сьогодні читають

Новини партнерів