Друга світова війна зачепила майже кожну родину на території України.
«Україна поклала мільйони душ», – нагадав лучанин.
Та важливо, що нащадки пам’ятають про це, згадують дідів, батьків, які свою молодість провели зі зброєю у руках, щодня перебуваючи за крок до смерті.
«Мій покійний батько – інвалід Великої Вітчизняної війни, – розповів тернополянин. – Пройшов всю війну. У перші дні захищав Київ. Захищав Москву. Воював у Сталінграді. Звільняв Білорусь, Польщу, брав Берлін. Він отримав вісім поранень, чотири рази горів у танку, п’ять разів був контужений. Отакою ціною дісталась нам ця перемога. З його полку, з яким він починав війну, до 9 травня живими залишилося лише шість чоловік. У цей день я завжди йду на могилу до батька, запалюю свічку в честь його пам’яті, в честь перемоги над фашистами».
«Мой папа воевал за немцев… здесь была территория Венгрии, был приказ. Все закарпатцы были в венгерской армии, – розповів історію свого батька мешканець Ужгорода. – Мой папа, как побежденный, попал в плен. Пробыл там два года. Приехал домой и не было вражды: есть на войне проигрыш, есть победа. Мы никогда не чувствовали ненависть. И для меня 9 травня – это день воспоминаний: воины с разных сторон, которые спят в земле, уже не могут быть врагами».
«Маю два дідусі, які воювали, – один в УПА, інший – в Червоній армії. Тому щороку для мене 9 травня – особливий день», – зазначив молодий хлопець в Івано-Франківську.
І таких розповідей під час знімання «Вільного мікрофона» було чимало в кожному місті – і у Західній Україні, і у Києві.
Для частини людей 9 травня – залишилося Днем перемоги, а частина говорить про нього, як про день пам’яті за загиблими. Водночас велика кількість ораторів зазначали: війна – це зло, відтак зверталися до Путіна із лаконічною пропозицією: «Забирайся геть з України!».
«Війна – це пережиток минулого», – переконаний молодий чоловік із Луцька.
Тож не віриться, що у ХХІ столітті Україна знову зійшлася в герці з агресором.
«Я вважаю, що країна вже у війні з Російською Федерацією, – заявив 30-річний киянин. – Можемо подолати цю агресію з боку нашого сусіда лише через об’єднання з іншими державами. Колись у війні ми вже подолали агресора, яким був для нас Гітлер. Здолаємо і цього разу, буде свято перемоги правди над злом».
Те, що українців так просто не здолати, показав приклад Одеси. «Очень много людей в своє время полегли за мирное небо. Сейчас люди тоже борятся за свою страну. И Одесса – действительно город-герой, мы этим гордимся», – підтримала одеситів молода пара у Києві.
«Війна – це велика трагедія. Але будуймо Україну по-нашому! І ми переможемо все», – прорік дідусь із Луцька.
А вже завтра, 10 травня, триватимуть чергові зйомки народного проекту «Вільний мікрофон». Трибуна справжньої свободи слова працюватиме з 13:00 до 15:00 за адресами: Луцьк – Театральний майдан, Рівне – майдан Незалежності, Київ – Майдан Незалежності, Тернопіль – Театральний майдан, Івано-Франківськ – вул. Незалежності, Ужгород – площа Шандора Петефі, Львів – пр. Свободи біля пам’ятника Т. Шевченкові.
Відповіді традиційної рубрики «Питання тижня» від мешканців усіх міст формуються у спецвипуск, що виходить в ефірі ZIKу у вечірньому прайм-таймі. Зокрема, 10 травня у людей цікавитимуться: «Чого ви очікуєте від виборів президента?»
Класичні випуски програми дивіться щодня (щогодини, – ZIK) у денний та вечірній час.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Тернопільські УБОЗівці ...
Наступна новина: В Закарпатській області ...