Організаторами є три випускниці Католицького університету Марта Канда, Оксана Сікорська та Владислава Москалець, а також Олександр Назар – голова єврейського товариства культури імені Шолом Алейхема у Львові. Оформлювала виставку відома українська художниця, лауреат численних конкурсів Вікторія Ковальчук.
Як зазначила одна з організаторів виставки Оксана Сікорська, «метою було розповісти жителям нашого міста про унікальний єврейський театр, який існував у Нью-Йорку, а також про видатних єврейських діячів кінематографу. Під час виставки було показано історії шести акторів: Лео Фукса, Берти Каліш, Александра Ґранаха, Пола Муні, Пітера Графа, Лі Страсберга, які є вихідцями з Галичини. Саме тут вони навчалися лицедійської майстерності і починали свою творчу кар’єру».
Цікаво, що потяг до акторства характерний для єврейської нації віддавна. Щороку навесні на свято Пурім організовувалися традиційні театральні виступи, які були раннім видом єврейських вистав.
За словами Владислави Москалець, що також долучилася до створення виставки, – наприкінці XIX– на початку XX століття із Європи до Америки у пошуках кращого життя помандрувало біля мільйона євреїв. Перебуваючи вдалині від рідних місць, євреї консолідувалися у чужому краї завдяки мистецтву. Одним із творчих проявів став театр. У 1890-х у Нью-Йорку на Lower East Side було невеличке театральне гетто. Театр став для євреїв-емігрантів «другим домом». Саме на Lower East Side свої перші кроки на американській сцені зробили Берта Каліш, Лео Фукс, Пітер Граф.
Поволі створювалася потужне середовище єврейських театральних акторів, які в подальшому «передали творчу естафету» акторам кіно. Справжнім проривом став перший звуковий фільм «Співак джазу» (1927 р.), який розповідав про життя євреїв у Нью-Йорку.
Продовжувачем кінематографічної справи став Пол Муні, Владислава Москалець наголосила що: «це напевно єдиний львівський єврейський актор, який отримав Оскар». Організатори також зауважили, що Лі Страсбурга (творчості якого також присвячений стенд) називають «американським Станіславським», оскільки він винайшов новий метод у кінематографі, заснував «Ектор-студіо», був наставником Мерлін Монро, Роберт де Ніро і Аль Пачіно є його учнями.
Окремо на виставці відзначили талановитого актора Александра Ґранаха. Зокрема для ілюстратора Вікторії Ковальчук, автобіографічна книга Александра Ґранаха і сама постать митця стали «відкриттям – новим світом, новим космосом».
Виставка є цікавою не лише з пізнавального боку (багато представлених акторів є недостатньо відомими серед широкого загалу нашого міста), але також метафорично і своєрідно оформлена. Ось як про це розповідає художниця, яка створювала дизайнерське ілюстрування виставки:
Шість стендів з інформацією про акторів я оформила «стінами» із золотих цеглинок – вони символізують культурологічну основу цивілізації суспільства. І талановитий єврейський народ неабияк долучився до створення цієї стіни. І також 2 стенди, які розповідають про мету виставки ілюстровані фоном дощової львівської калюжі. Як писав Довженко: Деякі, коли дивляться на калюжу, бачать каламуть, а інші бачать зорі небесні»
До відкриття культурної події також долучився Борис Дрофман – останній носій мови їдиш у Львові. Він прокоментував свої враження від виставки так: «Зараз мало хто знає про євреїв, які жили у Львові раніше. Я мав щастя ще до Радянської влади дивитися кіно з акторами, яким присвячена ця виставка – Пол Муні та інші. Мова їдиш – це є мова наших євреїв, які жили у Галичині. Шкода, що вона зникла – може не зовсім, але зараз мало людей володіє цією мовою».
Наприкінці Олександр Назар, голова єврейського товариства у Львові імені Шолома Алейхема розповів присутнім, що виставка стала початком «Днів їдишу у Львові» не випадково. За задумом організаторів «червоною ниткою» фестивалю стане кінематографічна тематика. Відтак, буде показано кіно «На плечах у Шолом Алейхема», створюючи цю стрічку француз Жан Габріель, їздив по всьому пострадянському простору і розмовляв з молоддю, яка вивчає їдиш. Це історія про те як відмерла мова відроджується. Також буде презентовано фільм Уве Зельтмана «А менш» про останнього носія їдишу у Львові Бориса Дрофмана. Окрім кінематографічної тематики на відвідувачів фестивалю чекають майстер-класи по вивченню мови їдиш та єврейської культури загалом.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Волинська область: ...
Наступна новина: Всеукраїнський турнір з ...
Преимущества покупки лекарств в онлайн-аптеке Polza
Сучасні каміни для дому дають тепло, затишок та стильний інтер'єр
Зимняя теплица: несколько советов по выбору теплицы и выращиванию
Таємниця жіночої любові до моди: одяг, взуття та аксесуари