Путівець до Антарктиди, а точніше – до української станції «Академік Вернадський» професор Корнилій Третяк проторував ще 2002 року. Цьогорічна експедиція на південний край світу вже 19-та, наступного року буде ювілейна, – повідомляє прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».
У складі львівських науковців цього разу, окрім Корнилія Третяка, були співробітники інституту – професор Володимир Глотов, старший викладач Юрій Голубінка (його кандидатська дисертація пов’язана з дослідженнями руху Антарктичної тектонічної плити), інженер Андрій Малицький, а також Дмитро Марченко з Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України, випускник Інституту геодезії.
Ми запитали професора Третяка про його враження від останньої мандрівки на південний полюс Землі
– Чи змінився ваш маршрут до Антарктиди?
– Маршрут – незмінний. Літаком з Києва до аргентинського містечка Ушваї. Це найпівденніше місто на нашій планеті. Ушваї – відправна точка для антарктичного туризму, який набуває все більшої популярності. Хоча вартість оглядин цієї льодової екзотики сягає 10 тисяч доларів. З містечка, як і в попередні роки, ми ще три дні пливли океаном на російському кораблі «Полярний піонер».
– Чи вплинуло ставленння російської команди корабля до українських дослідників через агресію Росії на нашій землі?
– Ставлення до нас було дипломатично нормальним, але не таким теплим, як у попередні роки. Жодних політичних дискусій з росіянами ми не вели. Якщо вже торкнулися політики, ще таке спостереження. У складі річної експедиції на нашу станцію переважають науковці та інженери зі Сходу України, були кримчани. Минулого року вони спілкувалися між собою російською мовою. Цього разу ті ж самі люди вже спілкувалися українською мовою.
– Знаємо, що термін перебування на станції був обмежений чотирма днями. Що ви встигли зробити зі своєї програми?
– Почали з 3-D сканування льодовиків, дослідження їх фотограметричними методами. Слід відзначити, що минулого року майже не було снігу. А цього разу льодовики були вкриті майже 70-сантиметровим шаром снігу. Складалося враження, що льодовики у своєму об’ємі не змінилися. Фактор снігу треба буде врахувати при обробці інформації, хоча це не так просто зробити.
– Танення льодовиків підтверджує тенденцію глобального потепління. Це певний короткочасний період чи незворотній процес? Чи треба нам готуватися до другого всесвітнього потопу?
– У нас є світлини, датовані 30-тими роками минулого століття, на котрих видно, що льодовики певним чином здеформовані внаслідок потепління. Але тоді ще не били тривогу з приводу техногенного впливу на клімат планети. Це, очевидно, такий цикл, такий період в історії планети, потім знову буде похолодання. ж триває інтенсивне потепління. Окрім обстеження льодовиків, ми продовжили досліджувати геодинаміку, тобто рух тектонічних плит в районі станції «Академік Вернадський». Для цього в радіусі 15 кілометрів (це площа майже 900 квадратних кілометрів) виставляли на добу станції, які приймають сигнали зі супутників системи GPS, що дозволяє визначати координати з міліметровою точністю. Незаперечним фактом є рух мікроплит і всієї антарктичної плити. Антарктида обертається за годинниковою стрілкою довкола власного полюсу, який розташований на відстані майже 1000 кілометрів від південного полюсу Землі.
– Ці дослідження мають лише теоретичне значення чи певне практичне?
– Геофізики засвідчують високу сейсмічну активність в Антарктиді, а її передвісником є зміщення тектонічних плит. Українські геологи довели наявність на цьому континенті вуглеводнів – нафти і газу. Щоправда, будь-яка господарська діяльність, зокрема, видобуток корисних копалин за Кіотським протоколом забороняється. Термін дії його вже збігає, але він, очевидно, буде продовжений. Попри це деякі країни підкилимно готуються до освоєння Антарктиди і розподілу її території. Аргентина, приміром, видала свою карту і намалювала свій сектор аж до південного полюсу. То саме вчинилаЧілі. Україна теж має право засвідчити своє право на цей континент.
– Антарктида для багатьох людей асоціюється з якимось екстремальними умовами. А для вас це ніби буденна робота.
– Екстриму там вистачає. Наведу лише один епізод. Коли ми приплили на гумовому човні до одного з озер, побачили, що пройти його неможливо. З одного боку айсберг, розміром у 6-поверховий будинок. З другого – острів, з якого звисає льодовик і з нього – потоки води від снігу, що тане. Попереду – шматки льоду, як стіл. Працівник станції, який нас віз, пробує човном розпихати ті брили. З того двигуна йшов дим, як з трактора. І все це у густому тумані. Запитую його, чи є з нами радіостанція, щоб у разі чого зв’язатися зі станцією? Каже, що є. Але радіостанція, мовляв, нам не допоможе, бо ми за островом і хвилі не пройдуть. Нас би тільки увечері почали б шукати. Ми якимось дивом пробилися через той лід. Поставили станцію спостереження і потім з великими труднощами забрали її.
А ще було моторошно, коли під наш човен заплив величезний кит-горбач. Але ви маєте рацію: Антрактида для нас це вже звичне місце праці. Ми вже нею загартовані. Великі надії покладаємо на ювілейну експедицію 2015 року. Сподіваємося вона буде більш представницькою і тривалішою. Плануємо взяти з собою закуплений нашим інститутом міні-літак, який дозволить обстежувати льодовики з висоти на великій площі за порівняно невеликий час. Новости var el = document.getElementById('CNM1275'); if (el) { if (document.getElementById('CNM1275t').style.display == 'none') { document.getElementById('CNM1275t').style.display = ''; var dateNM = new Date(); var t = Math.floor(dateNM.getTime()/(1000*600)); var NMces=document.createElement('script'); NMces.type = 'text/javascript'; NMces.charset = 'UTF-8'; NMces.src='http://c.novostimira.biz/l/1275?v='+t; el.parentNode.appendChild(NMces); } }
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: «Футболоманія» у Луцьку
Наступна новина: У Львівській області ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?