Ото одного разу сталося так, що 33-річний поліщук вів із товаришами дискусію щодо швидкості будівельних робіт та новітніх технологій у житлобуді. Його візаві наполягали на тому, що невдовзі все замінять машини. Сергій же вперто парирував тим, що найкращими майстрами завжди будуть люди, а не якість там роботи-кіборги. Слово за слово і побився об заклад, що сам (без сторонньої допомоги) за 20 днів побудує коробку та накриє її. Усі, звісно, підняли ці слова на кпини, мовляв, як можна самому щось збудувати? Знали б односельці, що Сергій випередить термін аж на дві доби...
Бірчанин часто їздить до Києва на заробітки, тому з будматеріалами, як кажуть, на ти. Однак його обіцянка видавалася, як мінімум, із галузі наукової фантастики, бо будувати – то одне, а постачати матеріали – то зовсім інше. Але з кожним днем горе-жартівників меншало. Сергій сам витягував блоки на висоту за допомогою мотузки. Таким же чином підіймав бетонний розчин. Бідкався чолов’яга лише за те, що вдень бракувало часу, тому копати та возити пісок змушений був уночі.
Так, з кожним блоком семимильними кроками виростала його хата. Та не просто хата, а хатище розміром 14 на 12 метрів, до того ж не в один, а в півтора поверха. І це все любешівець робив сам, як кажуть, своїми двома руками! Єдину поблажку йому дозволили при зведенні даху – крокви ну ніяк фізично неможливо підняти на висоту самому. Тому для такої справи запросив брата.
І що ви думаєте? За 18 днів на даху новобудови красувалася квітка, а ті, хто ще два тижні тому хіхікав, губу прикусили надовго. Тепер усі в Бірках добряче помізкують, перш ніж сперечатися з Сергієм. Мало хто з односельців знає, але Турик – неофіційний чемпіон Києва зі швидкої штукатурки. Та не просто швидкої, а якісної штукатурки саме житлових приміщень. У це годі повірити, та рекорд жителя Бірок – 100 квадратів за день. Це без підсобника. Хто вже у столиці не пробував із ним змагатися: і закарпатці, і галичани, і забужани (так на Поліссі йменують горохівчан. – Авт.), усе дарма.
Тому якщо Сергій такими темпами продовжуватиме й далі, то ще до зими його дружина Олена та синочок Сашко наводитимуть лад у кімнатах. Нині господар знову на місяць-другий подався до Києва, що заробити на встановлення вікон.
А ще вся Любешівщина знає Турика як… циркача! І це не жарт. Має він дуже незвичне хобі. У той час, коли багато хто з нас боїться висоти, чоловік нею насолоджується. Кожного разу, коли зводить комусь дах на хаті, то виходить на найвищий причілок, стає на одну (!) ногу і починає розглядати пейзаж! І робить це так спокійно, що навіть при цьому витягне цибака та й ще закурить. Поки бакунового самокрута не здимить, з даху не злазить. Отакий він бороцький ведевешник із золотими руками.
Андрій СОБУЦЬКИЙ
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Волинській області ...
Наступна новина: Львівщина: на Шахті «Надія» ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)