Блог Марциняка. Та най вдавляться!

Блог Марциняка. Та най вдавляться!

07.06.14 17:46 0 674
Чомусь остатнім часом я все частіше згадую той давній, ще совітський анекдот, як на колгоспних зборах голова розповідав селянам, що позаторік посадили 50 гектарів цукрового буряка, а довгоносик всьо з’їв. Торік посадили вже 100 гектарів. Довгоносик теж всьо з’їв. І голова зробив висновок: «А цього року посидимо вже 150 гектарів! Най вдавиться!».

Оте «най вдавиться!» мене переслідує на кожному кроці. Бо замість того, щоб усувати причини – ми кажемо собі: «Та най ті вороги подавляться!» Чим? Нашими дітьми? Грошима? Владою?

Оця наша гейби доброта є радше інфантильністю, якоюсь дитячою безвідповідальністю. Подарувавши вчорашнім лузерам, а нині владі, найвищі державні посади, ми якось усунулись від них. Зрештою, це зрозуміло – треба армії каски, бронежилети, форма, черевики! І нарід з останніх жил тягне на собі обов’язок одягати і споряджати армію. А де ж ті генерали, що відповідають за військо і його спорядження? Ви чули, щоб хоч когось звільнили чи арештували за розкрадання? Чи за те, що солдати стоять в полі голодні і босі? У генеральському житті «абєд па распісанію»... Та най вдавляться!

А ви чули, щоб наш багаторічний охоронець дірявого кордону пан Литвин, хоч зірочку зі своїх погонів втратив за стан кордону і саботаж? А мо’ його взагалі варто було б взяти під охорону, щоб до нього не дістались зраджені луганські прикордонники? Чи хай вдавиться?

А вся ця комуно-реґіональна братія, що всіма правдами і неправдами тягнула Україну в Росію, розкрадала все, що можна розікрасти і нищила все, що не можна вкрасти – де вона? Поховалась? Може втекла за кордон? У схронах сидить? Таксувати пішла?Ага – якраз! Усі сидять у своїх державотворчих кріслах і розповідають, що з «народом Данбасса нада дагаварівцца!» Це з яким – з тим, що гаратає з мінометів і ракет по наших, чи з тим, що сидить по підвалах, сподіваючись, що нині нікого не вб’ють. Брехня! Вони хочуть, щоб влада домовлялась саме з ними, сподіваючись виторгувати собі право грабувати Донбас і його мешканців уже при новій владі. То най вдавляться?

Мало того, та вся цвіль зараз гуртується, тасує карти, щоб хоч якось зачепитись за владу. Заким наші воїни спливають кров’ю на Сході – у Києві нуртує «велика політика»: провадяться заплічні розмови, намацуються формати співпраці – зрадники шукають нового господаря, який і приголубить, і нагодує цю псячу зграю. То що, най вже вдавляться нашою кров’ю?

Останнім часом тільки й розмов, що про олігарха Коломойського, який призначив винагороду за біглянця-сепаратиста, вже колишнього нардепа Царьова. 500 тисяч американських гривень. Багато знайомих бурчать, мовляв так не можна, то аморально, люди не продаються і не купуються... А чи ліпше зробити так, як інший олігарх: збурити Донбас, а коли випущений джин сепаратизму вкусив його за кишеню і нижче, втекти в Київ та ще й просити державну охорону? Війна йде, жорстока, кривава, що шарпає душу, як прапор на вітрі, видуває з неї рештки мирного спокою і наївності. Так, у нас за душею нема майже нічого, крім нас самих. Але так було й на Майдані! Забули? Чи хай вдавляться нарешті нашими слізьми?

І про погоду... Себто про бойкот музикантів і акторів – російських, які підтримали Путіна, і українських, які під час війни продовжують косити бабло в Росії і Україні. Звісно, кожен обирає свій спосіб заробити на хліб з маслом. Але, коли в хаті небіжчик – сусіди дискотеку не влаштовують, щоб копійку заробити.

Я не дивуюсь Повалій, яка співатиме на дні Росії в Ялті. Видко у кобіти від постійних підтяжок лиця, мозок у трубочку скрутився. Уявляєте – народний депутат України Повалій співатиме на Дні Росії в окупованому Криму!

Я навіть не дивуюсь Лорак – та теж ґальопуватиме по Криму з концертами. Їй не зрозуміти чому її виступ у Львові бойкотують. Я дивуюсь Славкові Вакарчуку. (Можете починати кидати в мене каміння). Талановитий, патріотичний, львів’янин – а рекламує російську МТС! Мало того – на концерті ще й була вода російської компанії. Скажете дрібничка? Я ще вчора б не брав то собі до голови. Але нині в супермаркеті бачив як якась п’юркова бабуська ретельно розглядала кілька рибних консерв. Врешті сказала:

- Прошу пана, а подівітьсі, чи то часом не російські, бо маю окуляри слабі. Борони Боже Росії свої гривні віддам! Вони ж наших дітей вбивають!..

Та най вдавляться! Чи ні?..

Про це повідомив ZIK
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: На східному кордоні ...
Наступна новина: У Волинській області ...

КОМЕНТАРІ