Об’єктом для нашого експерименту обрали один із магазинів нібито комісійних телефонів, який розташований поблизу двох вокзалів у Ковелі. Перше, чого не забереш у підприємливих комерсантів, – то страховка. Вони відразу при вході вліпили оголошення на шматку паперу А4 приблизно такого змісту: «Згідно з законом таким-то, куплена техніка б/у поверненню та обміну не підлягає». Однак продавець, побачивши, що від прочитаного наші брови насупились, а фізіономія скривилась, наче середа на п’ятницю, вишкірив усі білосніжні зуби, що мав, і мовив: «Навіть якщо, не дай Боже, зламається, то ми найдешевше у місті ремонтуємо»... Вже повинно насторожувати, чи не так?
Коли ж почали розпитувати звідки товар, хлопчина привітно та впевнено відповів, що ніякий то не Китай, а комісія. Очевидно, він не розумів тоді навіть значення такого поняття, бо комісійний магазин передбачає те, що кожен із нас може приносити туди свої речі, а продавець – ставити свою накрутку й продавати. А в ту мить, ну як на замовлення, чесне слово, зайшов якийсь бритоголовий хлопчина у спортивному костюмі а-ля Тітушко і запропонував кілька апаратів. Менеджер категорично запевнив, що вони не приймають товар, а тільки продають.
Ми не відступили і поцікавились звідки ж та комісія. Відповідь була рішуча: «Це телефони, годинники, планшети, які люди брали в кредит, але не змогли його виплатити». Припустимо, що банки навіть на 300-гривневі телефони дають кредити, а потім ті вже подерті та зачовгані апарати банківські працівники забирають. Як мінімум звучить сумнівно. Очевидно, то від недосвідченості, бо коли наступного дня зайшли в ідентичний торговельний заклад Луцька, то там уже озвучувались різні варіанти – ломбард, банки, кофіскат із митниці.
Що ж, заради досліду вирішили в Ковелі придбати телефон «Нокіа» б/у, виготовлений нібито в Європі (той самий, що, за словами продавця, опинився на прилавку через невиплачений кредит). Про європейську батьківщину слухавки свідчили щирі клятви продавця та внутрішня наклейка «Мейд ін Хангарі» (Угорщина). Після елементарної перевірки звуку та зв’язку заплатили гроші. Та коли приїхали до Луцька, понесли відразу на діагностику знайомому майстру. Перше, що він запитав після перевірки, то було: «Де ви таке чудо взяли? Це як саморобний мопед, який зібрали з трьох мотоциклів. Європою тут і не пахне».
Чого ж так виходить? Таке запитання поставили лучанину Сергію – незалежному експерту, який тривалий час працював на одну з найпотужніших всеукраїнських мереж продажу телефонів, а нині має власну справу у цьому напрямку.
– Насамперед хочу сказати, що виробництва, скажімо, «Нокії» в Європі вже фактично нема, – зауважив спеціаліст. – Всі європейські бренди побудували виробничі потужності в Азії через дешеву робочу силу. Тому якщо бачите наклейки під акумулятором «Джермані» й «Фінланд», то краще не ризикуйте і не купуйте такий апарат. Крім того, якщо ви уважно придивитесь, то навіть у дуже старих моделях сама наклейка біла. А якщо телефону 8-10 років, то вона біля теплого акумулятора (принаймні під час заряджання) стане потертою, трохи пожовтіє. Тому всі вони родом із Країни сонця, що сходить. Щодо конфіскату чи ломбарду, то теоретично це можливо, але в будь-якому разі такий товар ніякого стосунку до Європи не має. Якщо його й конфіскували, то хіба в одеському порту зі судна, яке прийшло з Китаю.
Однак людей, попри всі застереження, так і тягне до тих кіосків та магазинчиків. Звісно, вабить ціна. Де ж іще знайдеш планшет за 1000 гривень, який у маркетах електроніки потягне на 2500-3000? І в момент купівлі бажання економії глушить резонний сумнів щодо того, що через місяць та штука може стати стати пуделком для болтиків чи попільничкою.
У підсумку можна стверджувати, що купувати в «комісійних» магазинах китайську побутову техніку «з Європи» – великий ризик. Хтось зауважить, що кожне придбання побуттехніки – то своєрідна лотерея. Можливо, однак якщо купили в авторизованій точці, то дистриб’ютори змушені будуть безкоштовно лагодити товар. Якщо ж відмовляться, то в епоху соціальних мереж можна той маркет так «розрекламувати», що навіть зміна назви не врятує від краху. А що з б/у? Там навіть закон попереджує споживача, що продавець – білий та пухнастий. Ми навмисне не згадуємо про те, що телефон може бути крадений. Однак кожен із нас ладен сам обирати – ризикувати чи ні. І вже якщо ризикнули, то нарікайте лише на себе.
Андрій ПЕТРЕНКО
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Білоруський уряд заблокував ...
Наступна новина: У Волинській області ...
Взгляд в будущее: Что ждёт World of Warcraft, The Division 2 и Destiny 2 в 2024 году?
Нутрициология и лечение хронических заболеваний
Нутриціологія та хронічні захворювання
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?