«Поїхала працювати в Польщу домогосподаркою, а повернулася без нирки»

«Поїхала працювати в Польщу домогосподаркою, а повернулася без нирки»

27.06.14 12:33 0 1148
Марії виповнилося 43 роки, діти підросли, тому вирішила поїхати на заробітки до Польщі. Влаштувалася домогосподаркою до пані Агнєшки. Полячка ніяк не хотіла повірити, що у жінки все добре зі здоров’ям, казала: я знаю, як в українських лікарнях видають «липові» довідки. Тому сама повела пані Марію на медобстеження. Там українці дали ліки, що викликали болі у нирках. А коли почався гострий напад , польські медики сказали, що потрібна термінова операція, інакше хвора може померти. Пані Агнєшка запропонувала оплатити лікування з умовою, що коли заробітчанка одужає, то відпрацює їй усе. Жінка погодилася. Через тиждень її наймачка повідомила, що їде до сина в Лондон, тому Марія може повернутися додому, а згодом вона знову вишле їй запрошення в Польщу. Після повернення в Україну Марія пішла на обстеження і наші лікарі виявили, що у жінки відсутня нирка. Згідно з різними оцінками, ціна органа становить від 10 до 20 тисяч доларів. І тільки тепер постраждала зрозуміла, чому сусіди пані Агнєшки підсміювалися і казали, що вона часто змінює своїх прибиральниць із України. Це лише одна з десятків історій волинян, які потрапили у закордонне рабство. Найприкріше те, що стати жертвою може кожен.

Постраждалих багато. Зі статусом – нуль

Жертвою сексуального чи трудового рабства може стати будь-хто, незалежно від соціального статусу, віку і статі. Громадська організація «Асоціація місцевого розвитку «Велес» – єдина на Волині, що проводить роботу з протидії торгівлі людьми у нашій області. За словами голови правління «Велеса» Віктора Вальчука, жертви є в кожному районі. Однак досі жоден постраждалий від торгівлі людьми не отримав офіційний статус, який, згідно з законами України, дає право на одноразову матеріальну допомогу, безкоштовне медичне обстеження й лікування, а також сприяння в отриманні освіти, психологічної та правової підтримки. «Ми вирішили провести тренінги і підготувати фахівців із надання допомоги постраждалим, хочемо об’єднати їх у мережу, аби разом не допускати торгівлі людьми на Волині», – каже пан Вальчук.

Окрім того, у кожному районі і місті визначили відповідального чиновника, обов’язком якого є допомога жертвам торгівлі людьми. «Цього року ми перебрали на себе нові функції, – каже заступник директора Департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації Оксана Гобод. – Тепер люди зможуть отримати офіційний статус постраждалого від торгівлі людьми й відповідну допомогу без бюрократичних проблем».

Громадські активісти наголошують, що тим, хто став жертвою за кордоном, треба звертатися по допомогу й не соромитися цього. «Кожен постраждалий, з яким я говорив, має проблеми зі здоров’ям: у когось хворий шлунок, у іншого – хребет, після сексуального рабства ще гірші наслідки, бо людей піддають катуванню, – пояснює Віктор Вальчук. – Отримавши офіційний статус постраждалого від торгівлі людьми, можна розраховувати на певну державну допомогу».

Жертвами трудового рабства найчастіше стають чоловіки

Волинські експерти констатують, що ринок торгівлі людьми перепрофілювався. Українців найчастіше вивозять у Росію на важкі роботи. Станом на 1 січня цього року громадські активісти надали допомогу 54 волинянам, які стали жертвами нечесних роботодавців.

«Це може трапитися з будь-ким, але не зі мною – такий стереотип склався у суспільстві, – розповідає Віктор Вальчук. – Але він хибний, бо жертвами работоргівлі стають люди різного соціального статусу, віку й статі. Раніше найбільше страждали українки, які потрапляли в сексуальне рабство, переважно у Туреччину. Зараз жертвами найчастіше стають чоловіки, які потерпають від трудового рабства, найбільше – в Росії». У групі підвищеного ризику – малозабезпечені люди, з багатодітних сімей, самотні, алкозалежні, жертви насилля в сім’ї. З цієї категорії 85% стають жертвами незаконної експлуатації.

Громадські активісти розповідають, що допомагати постраждалим складно, адже мало хто зізнається в тому, що з ним трапилося. Часто чоловіки, які приїжджають із горе-заробітків, кажуть, що їх обікрали у потязі. Насправді ж, зі слів Віктора Вальчука, вони працюють безплатно на закритих територіях із воєнізованою охороною. Втікачів привселюдно б’ють, а непокірним щотижня показують нове відео з його родиною, погрожуючи вбити дітей і відправити жінку в бордель. Аби про трудове рабство близьких не довідалися в Україні, утримуваним дозволяють користуватися мобільним телефоном раз на тиждень, а спілкування відбувається в присутності наглядача.

Лілія БОНДАР

Работоргівля – епідемія ХХІ століття

Експерти наголошують, що торгівля людьми – проблема світового масштабу. Для прикладу, в Америці на живому товарі ділки заробляють у рік до 9 мільярдів доларів. Ще гостріша проблема в Європі. У Раді Європи констатують, що за останні десять років торгівля людьми досягла масштабів епідемії: на біді інших работорговці заробляють понад 40 мільярдів доларів США. Згідно з даними Центру безпеки людини, в Європі щорічно в рабство продають близько 4 мільйонів людей. В Україні, починаючи з 1992 року до 2010-го, 500 тисяч жінок переправили за кордон з метою сексуального рабства.

корисний телефончик

Перед поїздкою за кордон варто...

Голова правління громадської організації «Асоціація місцевого розвитку «Велес» Віктор Вальчук радить перед поїздкою за кордон звернутися до них по консультацію: (0332) 72-71-98, 095-523-37-53.

Джерело: Сім’я і Дім
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Наступна новина: В Луцьку спорт і ...

КОМЕНТАРІ