Як повідомили організатори фестивалю, цього року найкращу українську короткометражку будуть обирати з 11 фільмів-претендентів.
Серед них – комедія «Абонент» від сестер-режисерок Марини та Оксани Артеменко, історія про самотність «Бабушка» Аліни Горлової, драма «24 години з життя жінки» Олександра Фещенка, філософський фільм «Сортувальник» Олександра Шкрабака та драма «Так закінчилось літо» Марини Рощиної.
До конкурсу потрапили чотири анімаційні роботи – «Вигадка» Катерини Чепик, знята за допомогою технології піксіляція, пластилінова анімація «Дідочок задумав женитись» Юрія Борисенка, етюд на піску «Гості дому мого» Олега Федченка та фільм-учасник міжнародних фестивалів «Жуйка» Ольги Макарчук про пригоди жувальної гумки.
Також у конкурсі представлені експериментальні фільми «Об’єкти у дзеркалі ближче, ніж вони здаються» Марини Дикухи та «Холодна війна» Юлії Проскуріної.
Визначати найкращу українську короткометражку буде фестивальне журі в складі української режисерки Катерини Горностай, норвезької режисерки Ґюнхільд Енґер та директора польського фестивалю короткометражного кіно Short Waves Festival Шимона Стемплевського.
Фільми-учасники національного конкурсу:
«Абонент», 9’, реж. Марина та Оксана Артеменко, Україна, 2013. Коли всі оператори зайняті, абоненту доводиться брати справу в свої руки.
«Бабушка», 5’, Аліна Горлова, Україна, 2014. Це коротка символічна історія про літню жінку та її самотність, що переросла в божевілля.
«Вигадка», 9’, Катерина Чепик, Україна, 2013. Дівчинка, граючись у своїй кімнаті, так захоплюється, що непомітно потрапляє у паперовий та пластеліновий світ.
«Гості дому мого», 5’, Олег Федченко, Україна, 2013. Це можна назвати невеликим метафізичним етюдом. Є предмет, навколо якого все розгортається, є дійові особи, колізія з конфліктами, от тільки відсутні чіткі обриси подій прозорого існування. Існує лише одна площина, серед якої та через яку все відбувається. Пісок.
«24 години з життя жінки», 12’, Олександр Фещенко, Україна, 2013. Історія про жінку, яка зрадила.
«Дідочок задумав женитись», 5’, Юрій Борисенко, Україна, 2013. Жив собі дід, і не було в нього жінки. Сумував дід, що ніхто його не приголубить, і вирішив женитися. Старої не хотів, а намагався звабити молоду.
«Жуйка», 10’, Ольга Макарчук, Україна, 2013. Жуйка постійно відчуває себе знехтуваною та змушена пристосовуватися до інших, хоча понад усе прагне лише одного – летіти небом безтурботною бульбашкою та відчувати свободу. Фільм – один день із життя звичайної жуйки. Чи, може, один день із вашого життя?
«Об’єкти у дзеркалі ближче, ніж вони здаються», 2’, Марина Дикуха, Україна, 2013. Об’єкти у дзеркалі глибокі й живі. Про що це там? Про що це тут? Зараз? Повернімося у світ однієї змістовної реальності. Реальності почуттів, станів та емоцій.
«Сортувальник», 8’, Олександр Шкрабак, Україна, 2013. Невеличка фантазія про інші світи та виміри, про інших людей, які, як і ми з вами, роблять помилки, відлуння яких може бути дуже довгим.
«Так закінчилось літо», 24’, Марина Рощин, Україна, 2013. Андрій – молодий хлопець, який живе з матір’ю у провінційному містечку. Після поїздки до батька, з яким він рідко бачиться, Андрій відчуває, що прийшов час бути господарем своєї долі.
«Холодна війна», 2’, Юлія Проскуріна, Україна, 2014. Дитячі спогади, змішані з залишками рядянської антиамериканської пропаганди.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: рятувальники забезпечують ...
Наступна новина: На Волині втілюватимуть ...
Топ-5 Лайфхаков: Как Открыть Сейф
Кому Насправді Потрібна Реклама На Білбордах По Всій Україні
Женские часы: как выбрать идеальную модель для делового стиля и летних образов
Понятие и признаки инфантильности: как распознать психологическую незрелость
Самі дієві мазі з трав