У Львівській області 5 липня - День створення Державної служби боротьби з економічною злочинністю

У Львівській області 5 липня - День створення Державної служби боротьби з економічною злочинністю

08.07.14 13:24 0 1783
«Наша робота потребує більш глибшого і детальнішого вивчення злочинів» – вважає підполковник міліції Павло Кадик.

Майже десять років тому декілька хитромудрих громадян створили на Львівщині кредитну спілку «Християнська злагода», філії якої згодом почали діяти й на території Івано-Франківської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та Житомирської. Працівники спілки пропонували громадянам доволі привабливі відсотки на депозити – 23 відсотки річних, тоді, як у банках ця цифра коливалася на рівні 14 процентів. Орієнтуючись в усіх тонкощах банківської справи, персонал просто таки зомбував відвідувачів, з неабияким захватом розписуючи переваги депозиту.

Спершу спілка своєчасно виплачувала відсотки з депозитів. Однак, згодом відсотки перестали нараховувати, надаючи лише гарантійні листи на виплату коштів у визначений період. Кредитні інспектори постійно переносили терміни. Врешті решт, обдурені люди звернулися за допомогою до правоохоронців. Невдовзі було встановлено, як працювала шахрайська карусель. За рахунок нових членів спілки зловмисники роздавали вигідні проценти діючим. Так би мовити свіжими внесками шахраї гасили проценти іншим клієнтам, приховуючи у такий спосіб свою злочинну діяльність. Решта грошей осідала у кишенях голови правління спілки та її спільників. Більшість кредитних договорів, укладених спілкою, виявилися фіктивними. Спільники фальсифікували угоди на отримання кредитних коштів, підробляли видаткові касові ордери, проводили фіктивні операції з бухгалтерського обліку, а кошти, отримані з каси кредитної спілки таким чином, привласнювали. Внаслідок діяльності спілки потерпіло більше двох з половиною тисячі чоловік. Збитки, заподіяні громадянам, сягнули понад 70 мільйонів (!) гривень. У 2011 році голову правління спілки засуджено до дванадцяти років позбавлення волі. За гратами також опинилося декілька спільників зловмисниці, котрі допомагали їй в організації афери. Довести цю резонансну шахрайську оборудку до кінця вдалося завдяки професійним діям слідчих та працівників управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України у Львівській області, зокрема, оперативників відділу із виявлення злочинів у фінансово-кредитній сфері, який очолює підполковник міліції Павло Кадик.

– Спектр кримінальних правопорушень, які виявляють співробітники відділу, дуже широкий, – розповідає Павло Степанович. – Серед них, зокрема, шахрайства з фінансовими ресурсами, зловживання службовим становищем посадовцями банківських установ та підприємств, які мають ліцензію на здійснення окремих видів діяльності у фінансовій сфері. Так, зокрема, цьогоріч працівниками нашого відділу припинено функціонування розгалуженої мережі псевдофінансових установ, які використовували злочинну схему незаконного заволодіння коштами громадян під виглядом надання кредитів. Нами було задокументовано залучення мережею підконтрольних суб’єктів господарювання коштів на загальну суму понад три мільйони 200 тисяч гривень. Аферу організував 35-річний львів’янин, який створив низку суб'єктів підприємництва з назвами, співзвучними до офіційно діючих кредитних установ. Він залучив до оборудки менеджерів, які укладали із громадянами договори про нібито надання послуг, спрямованих на отримання позик. Угоди виконували дрібним шрифтом та не зрозумілим для пересічного громадянина текстом. Громадяни фактично не отримували жодного кредитування, а лише сплачували свої кошти під виглядом внесення гарантійних внесків для отримання кредитів. Оперативниками задокументовано факти залучення мережею підконтрольних суб’єктів господарювання коштів громадян на суму понад три мільйони гривень. За наслідками проведених санкціонованих обшуків у зловмисників вилучено печатки, штампи суб’єктів господарювання, договори (угоди), які укладались із громадянами на отримання кредитних коштів, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, розписки, записники з інструкціями про правила поводження із клієнтами, комп’ютерне обладнання, модеми, роутери та інше електронне обладнання, яке використовувалось для здійснення злочинної діяльності. А ще було виявлено рекламні буклети, газети із написами «кредити готівкою» із адресами та телефонами офісів цієї «фінансової» мережі, які розповсюджували фігуранти. У червні цього року матеріали кримінальних проваджень за фактами шахрайства, вчиненого у великих розмірах скеровано на розгляд суду.

А якось співробітники відділу вивели на чисту воду начальника відділення одного з банків, розташованого у Дрогобицькому районі, яка привласнила кошти клієнтів банку у розмірі 955 тисяч гривень, отримані для зарахування на депозитні вклади. З трьома громадянами вона уклала фіктивні депозитні договори, отримавши від них готівку для вкладення на рахунки фінансово-кредитної установи. Ще одному партнерові спритниця пообіцяла, що покладе його гроші до іншого банку й, звісно, цього не зробила. Згодом частину отриманих коштів шахрайка повернула вкладникам у вигляді відсотків. Банківська афера не минула для шахрайки безслідно. Зараз спритниця очікує вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

А от директор одного з товариств з обмеженою відповідальністю «А» та його заступник, котрі навесні 2011 року заволоділи коштами львівського банку у розмірі мільйон гривень, наданими у кредит під неіснуюче заставне майно. Напередодні зловмисники уклали з представниками ТзОВ «П» договір на технічне оснащення. Згідно цієї угоди останні виготовили та доставили на адресу приміщення, яке належало підприємству «А», частину лінії із виготовлення паливних гранул, зокрема, сушильний комплекс. У подальшому аферисти реалізували це майно, аби унеможливити проведення банком претензійної роботи із забезпечення кредитних зобов’язань. Втім, уникнути відповідальності їм завадили працівники відділу із виявлення злочинів у фінансово-кредитній сфері. Завдяки їхньому втручанню на майно фігурантів накладено арешт, в результаті чого у справі забезпечено відшкодування на суму 550 тисяч гривень.

– Своїми методами та підходами служба боротьби з економічною злочинністю суттєво відрізняється від роботи працівників карного розшуку та незаконного обігу наркотиків, – вважає підполковник міліції Павло Кадик. – Це інакший спосіб мислення людей. Ця робота потребує більш глибшого і детальнішого вивчення кримінальних правопорушень, суб’єктивного та об’єктивного боку злочинів. За такими принципами нині працюють співробітники відділу старший оперуповноважений в особливо важливих справах підполковник міліції Олег Пересічанський, старші оперуповноважені капітан міліції Олександр Загарія та підполковник міліції Михайло Богданов. Без їхньої участі розкриття цих та інших злочинів було б неможливим. Своїми ідеями та думками вони допомагають у виявленні правопорушень у фінансово-кредитній сфері та притягненні до відповідальності винних у їх скоєнні. Хочу також зазначити, що підполковники міліції Олег Пересічанський та Михайло Богданов працюють у Державній службі боротьби з економічній злочинністю уже понад двадцять років і є кращими співробітниками нашого управління. На них слід рівнятися й іншим, – зауважив наостанок Павло Кадик.

Юрій СКОБАЛО

На фото: підполковники міліції Олег Кадик та Михайло Богданов

газета «Міліцейський кур’єр»
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 4)
Попередня новина: В Житомирській області ...
Наступна новина: Боксер Майк Тайсон – ...

КОМЕНТАРІ