У Львові В. Бессер закінчив гімназію і вступив до Львівського університету. Згодом він переїхав до Кракова, де продовжив навчатися в університеті, опановуючи медицину. Тут він також активно займався ботанікою.
Після смерті його наукового керівника Шиверека у спадок залишився великий гербарій, в якому були представлені рослини Австрії, Тіролю, Галичини. На основі цього гербарію Бессер у 1809 р. опублікував у Відні двотомну наукову працю про флору Галичини. В цій праці молодий дослідник описав 1215 видів вищих судинних рослин, в яких 24 були невідомими і вперше ним описані. Ця праця принесла йому визнання і привернула до нього увагу громадськості.
Маючи глибокі знання з природничих дисциплін, В. Бессер успішно навчав гімназистів і як директор Кременецького ботанічного саду (він замінив на цій посаді Д. Міклера) розгорнув роботу щодо подальшого його розширення. За його участю на території ботанічного саду зростає кількість оранжерей, парників, розширюється ботанічний сад на 20 га, будуються перші житлові будинки для садівників, а це сприяло кращому догляду за садом.
Популяризації і розвитку ботанічного саду в Кременці сприяли публікації каталогів рослин. Так, у 1810 р. В. Бессер склав і опублікував французькою мовою перший каталог рослин ботанічного саду. Він висвітлює зміст і масштаби інтродукції та акліматизації, які проводились садом у ті роки. В каталозі були представлені рослини, завезені з Франції, Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Америки та інших країн світу і успішно акліматизувалися у Кременці. Цікавим є те, що деякі із завезених рослин тут вперше були акліматизовані і згодом поширилися на теренах України: ліщина деревовидна, глечія колюча, аморфа кущова, скумпія звичайна, сумах оленерогий, сніжноягідник прирічновий, птеля трилиста тощо.
За період роботи у Кременці Бессер видав 11 каталогів рослин ботанічного саду, які є бібліографічною рідкістю. Фактично завдяки його праці змінився не лише загальний вигляд саду, а й зміст наукової роботи в ньому. Так, у 1819, 1820, 1821, 1823, 1830 р. В. Бессер опублікував каталоги насіння рослин саду та описав нові види рослин, зібраних ним на Волині та Поділлі. З опублікованих каталогів, як із інших матеріалів, стає відомо, що на кінець 1810 р. в Кременецькому ботанічному саду налічувалося 2406 видів рослин, з них 238 видів дерев, які росли у відкритому ґрунті. Це дає підставу вважати, що на цей час Кременецький ботанічний сад став одним з визначних інтродукційних осередків України.
У 1823 році в колекціях Кременецького ботанічного саду налічувалося 12 тис. видів і форм різних рослин. За багатством оригінальних і рідкісних рослин він став одним серед кращих і відомих садів Європи. І все це завдяки наполегливій праці Бессера.
Для збагачення видового складу вчений постійно листувався і займався обміном рослинами, насінням та гербаріями з багатьма ботанічними садами міст Європи і Росії.
Основним напрямом наукової діяльності В. Бессера вважається флористичний. Учений організував і здійснив наукові експедиції на Волині, Поділлі, Галичині, Бессарабії, Правобережній Україні, Одещині, а пізніше на інших територіях Російської імперії: вивчав флору Прибайкалля, поблизу Санкт-Петербурга вчений описав кілька верб і знайшов золотистий різновид Нечуй-вітра волохатенького.
У 1822 році у Вільно була видана друга велика праця Бессера, яка стала завершенням тривалих експедиційних досліджень флори України. У цій праці було представлено описи 1632 видів рослин, з яких 68 були до цього часу невідомими і вперше описані вченим. Серед них фіалки біла і бочкова, шавлія кременецька та волошка твердолиста. Особливо наполегливо Віллібальд Бессер досліджував полини. Загалом за своє творче життя він виявив і вперше описав близько 100 нових видів рослин, з яких переважна більшість є рідкісними, а деякі з них перебувають у «Червоній книзі України».
Значною є і громадська діяльність Бессера. Учений постійно намагався зацікавити і залучити до вивчення природи широкий загал інтелігенції.
31 січня 1834 року Бессера було призначено ординарним професором ботаніки Київського університету, в якому він очолив кафедру ботаніки. У 1836-му було прийнято рішення про організацію ботанічного саду при Київському університеті (нині це ботанічний сад ім. акад. О. В. Фоміна). Директором саду призначили професора ботаніки Бессера, який відразу зайнявся перевезенням основних колекцій рослин з Кременця до Києва.
У 1838 pоці, після 25 років роботи, вчений вийшов на пенсію. Деякий час він жив у Києві, продовжуючи вивчати ботаніку. Він вивчав і систематизував уже зібрані і гербаризовані рослини, частково займався лікарською практикою. У 1841 році Бессер повернувся до тихого Кременця, де у нього були будинок і садиба. Взимку 1842 року він важко захворів, втратив зір і 11 квітня помер. Поховано Бессера на Кременецькому цвинтарі.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: На Львівщині стартувало ...
Наступна новина: В Закарпатській області ...
Хирургия в частной клинике: экспертное лечение и забота о вашем здоровье
Як правильно сервірувати стіл до сніданку?
Переваги смужок для депіляції
Як столи для барів і кафе здатні вплинути на дизайн закладів?
Переваги оцінки впливу на довкілля в Україні (ОВД)