Волинь: треба контрреволюцію перемогти остаточно!

Волинь: треба контрреволюцію перемогти остаточно!

12.07.14 10:57 0 1152
Олександр Пирожик – із категорії людей, які можуть завдячувати своїми падіннями та злетами лише самим собі. Він пройшов серйозну школу в Володимир-Волинському педучилищі, після якого здобув фах соціолога Лесиного університету. З ранніх літ перебував у молодіжних та громадських організаціях, де ніколи не пас задніх, а був лідером. А ще – в журналістиці, де також проявив себе талановитим та творчим працівником. Націоналіст у дуже жорсткій конкуренції вигравав низку виборів на різних рівнях. Спробував Олександр Веніамінович і чиновницького хліба в одному зі структурних підрозділів Луцької міської ради…

Він завжди багато і невтомно вчився, здобуваючи дипломи про освіту різних спеціалізацій та напрямків. Проте, мабуть, найвідповідальніша школа життя розпочалася в нього 20 лютого 2014 року, коли внаслідок тривалої боротьби влада на Волині та в Україні змінилась, і Олександра Веніаміновича колеги-депутати обрали на дуже відповідальну посаду.

Власне, саме з цього ми почали розмову в його службовому кабінеті, де немає портретів політичних вождів, а на почесному місці присутня ікона Божої матері.

– Пост першого заступника голови обласної ради Волині – вагомий, престижний і відповідальний. У порівнянні з минулим періодом, коли Ви очолювали невелику опозиційну фракцію "Свободи", які враження та висновки можете озвучити?

– Я спочатку був рядовим членом фракції, а коли голова обласного осередку "Свободи" Анатолій Вітів став народним депутатом України, то очолив свободівців в облраді. Це, безперечно, додало відповідальності. Можу з гордістю сказати, що з усіх опозиційних до режиму Януковича сил "Свобода" була найбільш незламною та принциповою. Ми, наприклад, підготували буквально революційні проекти рішень: про звільнення з посади голови обласної ради Володимира Войтовича, про недовіру голові облдержадміністрації Борису Клімчуку і про звернення з категоричною вимогою відставки тодішньої державної влади після розстрілу мирних мітингарів на Майдані.

Це, до речі, було чи не основним народним бар'єром, через який попередня волинська влада, як і її столичні зверхники, так і не пройшли, і на фоні розгортання народного руху проти режиму Януковича закономірно програли. Відбулося перезавантаження влади, а на Волині ми цей процес розпочали ще 20 лютого, коли ще ніхто не знав, чи переможе Революція гідності, чи її втоплять у крові. До речі, напередодні я був у Києві, де також потрапив під жахливий прес "Беркута".

– Не страшно було? Тим більше, що Ви отримали й кілька ударів у голову.

– На той момент страх відійшов на останній план. Єдине, що скажу чесно: в такі екстремальні моменти плин часу змінюється, секунди тривають вічно. Коли їхав у Київ, я з собою взяв спортивний шолом для катання на гірських лижах. І коли "беркутня" чотири рази вдарила кийком по голові, то цей простий шолом витримав, урятував. Потім вони почали бити по тілу, зламали древко прапора "Свободи", який я спочатку тримав вгорі, а потім пригорнув до грудей. Коли ж зрештою вдалося вирватись із оточення, глянув на той прапор, а він у багатьох місцях прошитий осколками від гранат, які кидали нам під ноги "беркутівці". Взагалі, це довга історія, як ми тоді опинилися буквально в епіцентрі протистояння з озвірілими силовиками. Слава Богу снайпери тоді ще не стріляли, але перші жертви серед майданівців уже були. При мені лилася кров, у деяких людей від вибухів гранат повідривало кисті рук.

– Чому ви повернулися на Волинь? Адже основні події в Києві розгорнулися буквально за кілька днів?

– Лідери опозиції дали команду депутатам повертатися в свої області, де треба було домогтися зміни керівництва місцевих рад. Тому я й поїхав до Луцька. День пішов на підготовку рішень, про які я вже говорив, а наступного – обрали нове керівництво. Вдячний колегам із ядра нової більшості, яка довірила посаду першого заступника голови саме представникові "Свободи".

– То легко бути чиновником такого рівня?

– Непросто! Насправді це дуже велике психологічне навантаження, навіть коли в країні мир і спокій, а в нас же ж нині триває війна! Що б ти не робив, але основні зусилля докладаєш саме для вирішення всіх питань, пов'язаних із посиленням обороноздатності. А в перший місяць напруга була настільки високою, що ледь знайшов час оформити всі документи для офіційного призначення на посаду. Ось нещодавно був у рідному селі Ягідне на Турійщині. Мама подивилася і сказала: "Мабуть, дитино, нелегко тобі зараз. Уже й перша сивина з'явилася…". Мамині слова найкраще свідчать, чи легко працювати на цій посаді і в цей час.

– Запитував, чи не страшно було. А тепер про інші відчуття… Вам Олександра Башкаленка не було шкода, коли його прикували кайданками до сцени на Театральному майдані і над яким ледь не влаштували суд Лінча?

– Це було якраз після того, коли я повернувся зі столичного Майдану. З дуже свіжими враженнями про те силове протистояння, яке там відбувалося. Таких, як Башкаленко, людей там не шкодували, тож і в мене до нього не було особливого жалю. У мене було не менше бажання робити те, що з ним робили, але я задався питанням: "А ми за що на Майдані стояли?! Ми боролися за перемогу Революції гідності! А це означає, що людську гідність не можна принижувати!". І я тоді відкрито запитав людей: чи ми справді все робимо правильно, що саме так із ним розбираємось, може, варто цивілізованіше?

– Вважаєте, що розібралися?

– Звичайно! Адже він позбувся посади керівника виконавчої влади нашої області, а очолювана ним кривава Партія регіонів в області припинила своє існування.

– Якщо проаналізувати діяльність депутатського корпусу, то фактично більшість із них з 2010-го встигли змінити своєю політичну орієнтацію. Хіба що фракції "Свободи" ніхто не залишив, а так – постійний броунівський рух. Як виборцям реагувати на "слуг народу", які здатні, мабуть, і стать змінити, не те що партію, а от від мандата не відмовляються? Коли закінчиться ця вакханалія, коли на вибори ідуть під одними прапорами, а потім роблять усе що хочуть під зовсім іншими або взагалі без знамен?!

– Це – "тушки". Перебіжчики. Особисто вважаю і пораджу іншим людям: не голосуйте за тих, хто перебігає від однієї політичної сили до іншої. Не треба підтримувати таких ні в мажоритарних округах, ні за списками партій! Бо "тушка" – він "тушкою" і залишиться. Один раз перебіг, значить, усю депутатську каденцію бігатиме.. Тому найпростіший спосіб позбутися пристосуванців усіх кольорів – не вручати їм вотум довіри на виборах.

– У нинішній облраді доволі цікава більшість. Це колись опозиційні "Батьківщина" та "Свобода", а також рештки з більшості колишньої, що входила до складу "Нової Волині". Доволі дивна конфігурація, бо одних поєднують ідеологічні та світоглядні принципи, а третьою категорією керував лише принцип відсутності іншого вибору. Як довго така більшість здатна ухвалювати хоча б якісь рішення? Тим більше, що скоро нові вибори, і ті ж "Батьківщина" та "Свобода" підуть на них окремо і боротимуться за виборця між собою?

– Якщо не буде більшості, то вихід має бути однозначним: розпуск нинішньої ради та нові вибори! Фракція "Свободи" налаштована на конструктивну роботу, але готова й до такого варіанту розвитку подій. Бо кому потрібен недієздатний орган самоврядування? Ми ж повинні бути послідовними: якщо "Батьківщина", "Свобода" та деякі інші політичні сили перебували колись в опозиції до більшості Бориса Клімчука, і коли та була нездатною ухвалювати патріотичні та державницькі рішення, то ми ж тоді самі закликали до припинення повноважень такої ради!

– Коли був апогей протистояння?

– Та подібні ситуації неодноразово виникали. Згадайте антинародний закон Ківалова-Колесніченка щодо статусу російської мови. Або спроба проігнорувати українські інтереси під час підготовки в 2013-му до 70-річчя Волинської трагедії… Було ще багато схожих ситуацій, коли стара більшість демонструвала нездатність відстоювати інтереси волинян та України. І саме внаслідок тиску опозиційних сил вони, усвідомлюючи, що слідом за нездатністю голосувати за ті чи ті рішення доведеться йти на перевибори, вони крок за кроком відступали. А ми – перемога за перемогою – отримали велику перемогу. І тепер, маючи зовсім іншу більшість, яка справді відповідає інтересам народу, повинні розуміти свою велику відповідальність депутатів перед виборцями. І якщо ядро більшості в складі приблизно 50 депутатів не працюватиме продуктивно, то, ясна річ, доведеться достроково припиняти повноваження такої ради.

– Як ви ставитеся до того, що громадські активісти не пускають депутатів на сесію?

– Працювати треба з усіма депутатами. Ті, що покаялися за минуле, мають право на свою позицію та повинні виконувати свої обов'язки. Щодо таких, як Олександр Башкаленко і Борис Клімчук, то моя позиція принципова: з моральної точки зору ці люди не мають права бути депутатами обласної ради. З правової ж точки зору вони досі залишаються чинними депутатами. Тому, думаю, громаді треба ставити питання про їх відкликання, позбавлення мандатів і права відстоювати інтереси волинської громади.

– Дуже не хочеться говорити про партії, але нічого не поробиш: вибори насуваються, як снігова лавина. "Свобода" на Волині яку перспективу має? Ви ж так довго були в опозиції, а тепер здебільшого самі перетворилися на владу. А влада – це не тільки величезні преференції, але й тотальна відповідальність! Так, економічна розруха, фінансовий колапс, російська агресія – це та інше є об'єктивними чинниками, які не додають позитиву новій владі. Але як ви пояснюватиме людям, чому при вашій владі зарплати заморожені, курс гривні шалено знизився, зате за воду, світло, газ, теплопостачання треба платити набагато більше? Критикували Януковича за те, що обіцяне покращення життя при ньому не відбулося. Але ж і зараз видимих покращень немає! Як з таким багажем іти на вибори і як сподіватися на перемогу?

– Час усе поставить на свої місця. Так, ми були змушені брати владу в свої руки, і – відповідно – звалити на себе гігантську відповідальність. Ми це зробили в найбільш несприятливий, найгірший для країни та її громадян час. Але чому ми не мали іншого виходу? Бо присутність "Свободи" у владі – це запорука того, що не відбудеться реваншу антинародних сил! Ми не маємо права повторити помилки після Помаранчевої революції 2005-го, коли реваншисті поступово повернули собі владу, обдуривши народ. І тоді це відбулося ще й тому, що націоналісті не були представленими у владі. Люди мають розуміти: "Свобода" у владі – це гарант державності, який захистить національні інтереси кожного українця. А зробити нам треба ще чимало. Насамперед – провесті люстрацію та остаточно перемогти контрреволюцію. Хто ще здатен це зробити, крім свободівців? Ніхто!

– До речі, ви з іншими політсилами – колись опозиційними, а тепер владними, ким виступаєте: союзниками, попутниками чи просто тимчасовими сусідами? Наприклад, із найбільш близьким за ідеологією "Правим сектором" ваша партія буде разом чи окремо?

– Якщо "Свобода" викристалізовувала свій ідейний і кадровий потенціал понад 20 років, то при всій повазі до "Правого сектора" треба сказати: там – доволі різноманітні люди, яким ще треба "вистоятися", пройти свій шлях командного гарту, щоб отримати статус стабільної та відповідальної політичної сили. Бо ж не в тому стоїть питання, щоб перемогти на виборах: треба усвідомити, що потім із тими плодами перемоги робити, на чиї плечі покласті відповідальність за роботу у владі, аби вони не пропали дарма.

– Що в середовищі нинішніх союзників немає єдності навіть у здійсненні кадрової політики, показали події в Хмельницькому, коли голова облдержадміністрації від партії "УДАР" і на прізвище Прус зазнав нападу прямо в сесійному залі облради, а потім був змушений утікати через вікно від розправи! А йшлося лише про призначення начальника управління охорони здоров'я! На Волині призначення чиновників відбулися правильно? Насамперед, у виконавчій владі, бо депутатам уже треба вчитися, як будуть працювати за новою Конституцією, де саме вони будуть визначати кадровий склад облвиконкому та його структурних підрозділів.

– Після перезавантаження у представницькій владі не діють квотні принципи, в цьому просто немає потреби. Натомість існує конструктивний діалог та змагання аргументів. Я особисто багато років учився цьому та готував до такої роботи, бо здобув відповідні знання та 5 дипломів, серед яких і магістра державного управління. Значний досвід набуто й за час роботи на чолі департаменту інформаційної політики Луцької міської ради. Тому кадрові процеси для мене не є чимось новим або несподіваним. Інша справа, що як мені особисто, так і голові облради Валентину Вітру та його заступникові Ігореві Гузю попервах було дуже непросто ще й тому, що виконавча влада як така просто не функціонувала, і нам доводилося працювати за всіх.

Можливо, саме це, а також певні процеси наступних місяців, і стали причиною, що при формуванні виконавчих органів влади на рівні області та районів і були допущені певні прорахунки. Але не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Головне: бачити, визнавати та мати волю їх виправляти. Переконаний, що відразу після перемоги Майдану на вакантні посади треба було призначати тимчасово виконувачів обов'язки, а вже потім вирішувати: чи варто цю людину залишати, чи шукати іншу. Бо середня управлінська ланка блокувала і досі блокує низку призначень. У результаті в кількох областях досі не призначено голів райдержадміністрацій, на Волині в голів РДА так і немає заступників. Хіба це може сприяти успішній роботі?

– Це тільки на сумні роздуми наводить…

– Процес перезавантаження влади якраз і гальмується через деструктивні дії середньої управлінської ланки. До неї руки не доходять тільки через те, що доводиться зосереджуватися на іншому, а саме комплексі мобілізаційних заходів, пов'язаних із російською агресією і антитерористичною операцією. Але з процесом саботажу в середній ланці не можна миритися. Тому "Свобода" й хоче змінити систему влади, а не якісь обличчя в ній. І ми це зробимо, навіть ціною власних іміджевих втрат, на що ми свідомо пішли під час Майдану! Бо так вимагали і вимагають національні інтереси Україні. І ми вважаємо себе вартовими ідеалів Революції гідності.

– Дякую за відвертість, успіхів!

– Вдячний і вам за можливість на сторінках "Волинської газети" поспілкуватись із земляками!

Про це повідомили в прес-службі Волинської обласної організації ВО "Свобода"
Автор: УкрЗахідІнформ .
ОЦІНИТИ НОВИНУ
3 (голосів: 0)
Попередня новина: На Тернопіллі через 70 ...
Наступна новина: 10-й батальйон ...

КОМЕНТАРІ