Про це на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі розповів директор УІНП, історик Володимир В’ятрович, повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.
«Це рішення уряду стало певним підсумком перших ста днів роботи Інституту у новому форматі. Повернення УІНП статусу органу влади – це створення можливостей для формування системної політики національної пам’яті на урядовому рівні», – сказав він.
Одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, – реалізація політики національної пам’яті, наголосив він. Йдеться про впровадження системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин для розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які були на території України у 1917–1991 рр.
«Ми зробимо так, аби кожен мав доступ до фактів про наше минуле. Висновки – справа кожного, але можливість знати має надати держава. Ми розповімо людям, що відбувається із суспільствами, де режим нехтує правами людини. Ще 20 років тому було вдосталь тих, хто міг розказати це своїм дітям особисто. Час минув, і зараз це завдання держави, яка хоче і стане демократичною розвиненою країною. Ми збережемо місця – музеї, заповідники – де і через покоління кожен українець зможе відчути, як два тоталітарні режими – нацистський та комуністичний – забирали наше майбутнє. Так у Європі народи, які мали подібну історію, формували суспільний імунітет проти порушень прав людини. Врешті вибір завжди за суспільством, але запустити антитіла має держава. Щоб сказати: цього ніколи не повториться. Уряд Арсенія Яценюка на цьому тижні сказав це від імені Української держави», – зазначив Володимир В’ятрович
Заступник директора УІНП, редактор «Історичної правди» Олександр Зінченко головним завданням назвав популяризацію маловідомих сторінок української історії ХХ століття. Зокрема, у планах Інституту – створення науково-популярного часопису «Пам’ять.UA», проведення інформаційних заходів, реалізації проекту інформаційного і музейного центру «Дім терору» у Харкові. «Для подолання тоталітарного минулого Україні потрібен діалог між регіонами і поколіннями. Ключове слово – діалог», – переконаний історик.
За словами першого заступника директора УІНП Аліни Шпак, пріоритетом для Інституту є створення спеціального архіву для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП. «Цей архів включатиме матеріали колишнього КГБ, що їх наразі зберігають в СБУ, Службі зовнішньої розвідки (СЗР), МВС, – пояснює Аліна Шпак. – Виведення архівів колишніх спецслужб у цивільне відомство – це міжнародна практика».
Заступник директора УІНП Володимир Тиліщак розповів, що Інститут планує взяти під свою опіку місця поховань полеглих за Україну, зокрема, військові поховання, у тому числі і тих, хто загинув захищаючи суверенітет і цілісність України . Одне із завдань УІНП – створення Національного пантеону у Києві. «Україна потребує створення пантеону видатних національних героїв як сакрального місця пам’яті, – сказав Тиліщак. – У всьому світі такі пантеони є національною гордістю держави, вони формують у свідомості людей патріотизм та повагу до минулого та сучасного країни. Такий пантеон засвідчить – Україна пам’ятає своїх героїв».
В Українському інституті національної пам’яті переконані, що лише там, де пам’ятають про загиблих, є ті, хто захищає живих.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: У Львівській області ...
Наступна новина: В Житомирській області ...
Круги 9ХС размером 20-260мм: особенности и ...
Почему стоит купить качественные массажные кресла?
Переваги знайомства для дорослих
Зачем выбирать проверенный строительный магазин?
Слот Авиатор - поднимись в небеса азартных побед