На місці штабу УПА Володимир Черемошенцев одразу зорієнтувався, де вояки «варили кашу», де був потічок, з якого набирали воду, і де хоронили загиблих. «Мої хлопці…». – лише цю фразу зміг вимовити на цвинтарі повстанець.
Володимир Черемошенцев також відвідав музей «Антонівецька республіка» у селі Стіжок Шумського району, якому подарував книжку Миколи Поровського «Бурею битва гриміла», де описаний бойовий шлях пана Володимира у курені «Юрка» (Юрія Чуйковського).
Дорогою волинськими лісами помолився повстанець на могилі сотника УПА «Нечая» та за загиблими вояками в урочищі Гурби.
Побував Володимир Черемошенцев і в Дубно Рівненської області. Це місто для повстанця також значиме. На початку 1943-го його, шістнадцятилітнього підлітка, фашисти везли з Криму на роботу в Німеччину. З пересильного табору у Дубно його звільнили бійці УПА.
Так розпочався повстанський шлях Володимира Черемошенцева.
Про це повідомили у прес-службі Тернопільської облради
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Уроки безпечної поведінки ...
Наступна новина: Волинь: треба ...