Ігоря Упорова призвали ще 7 квітня, Володимир–Волинська військова частина. На війну потрапив у травні. Часто телефонував дружині, яка мала от–от народити. Підтримував, переживав і вірив, що все буде добре.
Смертельний осколок знайшов його 28 червня — в День Конституції України й останній день перемир'я. Старший солдат Ігор Упоров був на броні БМП-2, коли під час обстрілу він зрикошетив і потрапив йому під бронежилет. На офіційних сайтах зазначали, що помер від втрати крові ще у вертольоті, яким його перевозили до шпиталю.
До слова, службу Ігор Упоров проходив у Львові у внутрішніх військах. Навіть півроку перебував у складі миротворчих військ у Косово (Югославія). На контрактну службу пішов у Володимирі–Волинському.
Відспівували героя 2 липня у Свято–Василівському храмі Володимира–Волинського. Попрощатися з Ігорем прийшли рідні, близькі, друзі, колеги–військовослужбовці, знайомі й зовсім не знайомі люди.
А вже вночі, після закінчення цього трагічно–печального дня, в пологовому будинку княжого града на світ з'явилася крихітка, котру, як і хотів Ігор, назвали Віолеттою.
Автор: головний редактор УкрЗахідІнформ
.
Попередня новина: Луцькі оперативники ...
Наступна новина: Канада розширює список осіб ...